Ентероколіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ентероколіт
МКХ-10 A04.7, K51.0
MeSH D004760

Ентероколіт (від грец. énteron — кишка та коліт) — одночасне запалення тонкої та товстої кишок. Одне з найчастіших захворювань системи травлення, яке призводить до атрофічних змін слизової оболонки та порушення функцій кишечника.

В залежності від локалізації розрізняють ентероколіт із переважним ураженням тонкої та товстої кишки.

Захворювання тривале. Причинами його є кишкові інфекції, порушення харчування, зловживання гострою їжею, алкоголем, інтоксикація виробнича та медикаментозна, тривале вживання антибіотиків, харчова алергія, радіаційні ураження, кишкові гельмінтози.

Симптоми[ред.ред. код]

При переважному ураженні тонкої кишки хворі скаржаться на розлад стула, часті проноси, тупий біль у біляпупочній ділянці, розпирання в животі після їжі, нудоту, метеоризм, відсутність апетиту. При переважному ураженні товстої кишки ниючий біль локалізується в бокових відділах кишечника, проноси та запори однакової частоти.

Лікування[ред.ред. код]

Лікування комплексне. Велике значення має харчування з підвищеним вмістом білків та обмеження вуглеводів. При загостреннях призначають антибіотики, ферменти.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. А. В. Маркова, Полная энциклопедия «Тайны народной медицины», 2004