Ентероколіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ентероколіт
МКХ-10 A04.7, K51.0
MeSH D004760

Ентероколіт (від грец. énteron — кишка та коліт) — одночасне запалення тонкої та товстої кишок. Одне з найчастіших захворювань системи травлення, яке призводить до атрофічних змін слизової оболонки та порушення функцій кишечника.

Залежно від локалізації, розрізняють ентероколіт із переважним ураженням тонкої та товстої кишки.

Захворювання тривале. Причинами його є кишкові інфекції, порушення харчування, зловживання гострою їжею, алкоголем, інтоксикація виробнича та медикаментозна, тривале вживання антибіотиків, харчова алергія, радіаційні ураження, кишкові гельмінтози.

Симптоми[ред.ред. код]

При переважному ураженні тонкої кишки хворі скаржаться на розлад стула, часті проноси, тупий біль у біляпупочній ділянці, розпирання в животі після їжі, нудоту, метеоризм, відсутність апетиту. При переважному ураженні товстої кишки ниючий біль локалізується в бокових відділах кишечника, проноси та запори однакової частоти.

Лікування[ред.ред. код]

Лікування комплексне. Велике значення має харчування з підвищеним вмістом білків та обмеження вуглеводів. При загостреннях призначають антибіотики, ферменти.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. А. В. Маркова, Полная энциклопедия «Тайны народной медицины», 2004