Ентоні Г'юїш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ентоні Г'юїш
англ. Antony Hewish
Народився 11 травня 1924(1924-05-11) (90 років)
ТОУ, Корнуолл, Англія
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Галузь наукових інтересів фізика, астрономія
Заклад Кавендішської лабораторія в Кембриджі
Маллардська радіоастрономічна обсерваторія
Єльський університет
Alma mater Королівський коледж в Тонтон,
Кембриджський університет
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізики (1974)
Nobel prize medal.svg

Ентоні Г'юїш (англ. Antony Hewish; 11 травня 1924(19240511), ТОУ, Корнуолл, Англія) — англійський фізик-радіоастроном, член Лондонського королівського товариства. Лауреат Нобелівської премії з фізики 1974 року (спільно з Мартіном Райлом) «за піонерські дослідження в області радіофізики» і «за визначальну роль у відкритті пульсарів».

Наукова біографія[ред.ред. код]

Родився у місті Фой (Корнуелл). Закінчив Кембриджський університет. У 1943-1946 перебував на військовій службі. З 1946 працює в Маллардській радіоастрономічної обсерваторії Кембриджського університету (з 1982-її директор), з 1951 також викладає в цьому університеті (з 1971 — професор радіоастрономії). З 1977 — також професор астрономії Королівського інституту Великобританії.

Наукові роботи відносяться до радіоастрономії. У ранніх роботах досліджував вплив іоносферних неоднорідностей на проходження радіохвиль через іоносферу. У 1964 відкрив явище мерехтіння радіоджерел малих кутових розмірів при проходженні їхнього випромінювання через хмари плазми в міжпланетному просторі, особливо поблизу Сонця (характерний період мерехтінь — порядку 1 с); показав, як характеристики мерехтіння пов'язані з параметрами неоднорідностей міжпланетної плазми і з кутовими розмірами джерела, і використовував явище мерехтіння для вивчення сонячної корони і оцінки розмірів самих малих радіоджерел. У ході цих спостережень студентка Кембриджського університету Дж. Белл, яка працювала під керівництвом Г'юіша, в липні 1967 відкрила джерела пульсуючого радіовипромінювання; незабаром Г'юішем і його співробітниками були відкриті ще три подібних об'єкта, названі пульсарами (перше повідомлення про відкриття опубліковано 9 лютого 1968). Г'юїш показав позаземне походження виявленого радіовипромінювання і першим припустив, що воно пов'язане з нейтронними зірками; оцінив відстані до пульсарів за величиною дисперсії швидкості імпульсів в міжзоряному середовищі і показав, що вони розташовані у нашій Галактиці.

Нагороди[ред.ред. код]

Дивись також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Колчинський І. Г., Корсунь А. А., Родрігес М. Г. Астрономи. Біографічний довідник. — Київ: Наукова думка, 1986.

Посилання[ред.ред. код]