Еоніум шляхетний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Еоніум шляхетний
Aeonium nobile.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Ломикаменецвіті (Saxifragales)
Родина: Товстолисті (Crassulaceae)
Триба: Aeonieae
Рід: Еоніум (Aeonium)
Вид: Еоніум шляхетний
Біноміальна назва
Aeonium nobile
(Praeger) Praeger, 1929
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Aeonium nobile
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Aeonium nobile

Ео́ніум шляхе́тний (Aeonium nobile)[1] — багаторічна рослина родини Товстолистих. Ендемік Канарських островів, занесений до Червоного списку Міжнародного союзу Охорони Природи в статусі «Вразливий». Сукулент, відомий як декоративна, зокрема кімнатна, культура.

Опис[ред.ред. код]

Суцвіття
Квіти великим планом

Вічнозелена рослина 30-60 см заввишки. Стебло вкорочене, прямостояче, голе, міцне, завширшки 10-30 мм. Листки округло-ромбічні, голі, злегка загнуті по краях, загострені, зібрані в прикореневу розетку завширшки 25-80 см. У розетці нижні листки розташовані горизонтально, окремо один від одного, а центральні — щільно скупчені і майже вертикально розташовані, внаслідок чого вона нерідко набуває чашоподібної форми. Колір листя міниться від зеленого до оливкового і жовтувато-червоного. Біля основи листки звужені клиноподібно та мають по краях окремі волоски завдовжки 0,5 мм.

Доволі дебелий, прямостоячий квітоніс заввишки 30-50 см виходить з середини розетки. Він несе велике зонтикоподібне суцвіття заввишки 20-40 см, завширшки 30-60 см. Квітоніжки слабо опушені, завдовжки 2-5 см. Квітки двостатеві, актиноморфні, дрібні. Чашолистки слабо опушені. Пелюсток 7 або 9, вони ланцетні, загострені, мідно-шарлахові, завдовжки 3-5 мм, завширшки 1-1,5 мм. Тичинки вільні, голі, з жовтими пиляками.

Поширення та екологія[ред.ред. код]

Еоніум шляхетний родом з Канарських островів. Він належить до вузьких ендеміків цього архіпелагу і зростає лише на північному боці острова Ла-Пальма, де трапляється на висотах від 120 до 800 м над рівнем моря, переважно уздовж берегової лінії. В природі зростає на скелях, в трав'яному покрові розріджених лісів, часто в угрупованнях з Euphorbia canariensis і Kleinia neriifolia. Віддає перевагу вулканічним ґрунтам, відслоненням базальтів. Головними загрозами для дикорослих популяцій цього виду є надмірне випасання худоби, особливо кіз, а також викопування рослин задля колекцій.

Квітне в червні-вересні, цвітіння окремої особини триває понад місяць. Цей вид належить до монокарпіків, тому рослини гинуть відразу після плодоношення.

Застосування[ред.ред. код]

Еоніум шляхетний належить до найпоширеніших в культурі представників роду.

Систематика[ред.ред. код]

Вид вперше описаний в 1925 році Робертом Ллойдом Преджером під назвою Sempervivum nobile.[2] 1929 року першовідкривач відніс цю рослину до роду Еоніум.[3] Наразі відомі такі синонімічні назви:

  • Megalonium nobile (Praeger) Kunkel
  • Sempervivum nobile Praeger[1]

Джерела[ред.ред. код]

  1. а б The Plant List.(англ.)
  2. R. Lloyd Praeger: Notes On Canarian And Madeiran Semperviva. In: Transactions and Proceedings of the Botanical Society of Edinburgh. Band 29, 1925, S. 208(англ.)
  3. Journal of Botany, British and Foreign. Band 66, 1928, S. 221.(англ.)