Епафродит (апостол від 70)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мініатюра XV століття

Епафродіт (грец. Έπαφρόδιτος — люб'язний, приємний) — апостол від сімдесяти, сподвижник апостола Павла, який, посилаючи його до філіппійських християн, так говорить про його самовіддану працю на ниві Христовій (Фил. 2:25-30):

« ... я вважав за потрібне послати до вас Епафродита, свого співробітника і сподвижника мого, а вашого апостола й служителя в потребі моїй ... він був хворий при смерті, але Бог помилував його, і не його тільки, але і мене, щоб я смутку на смуток ... Прийміть же його в Господі з усякою радістю, і майте в пошані, бо за діло Христове був близький до смерті, наражаючи на небезпеку життя, щоб доповнити ваш нестаток служіння для мене.  »

За переказами, Епафродіт був єпископом в Андріанії, під Фракією, Метафраст і римський мартиролог називають його єпископом Тарраціни в Італії .

Дні пам'яті в Православній церкві: 17 (4) січня  — соборна пам'ять апостолів від 70-ти, 21 (8) грудня і 12 квітня (30 березня); в Католицькій церкві — 22 березня.

Посилання[ред.ред. код]