Епікід

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Епікід
Народився 3 століття до н. е.
Карфаген, Візантійська імперія
Помер 210 до н. е.
Карфаген, Візантійська імперія
Країна Сиракузи
Діяльність військовослужбовець, політик
Знання мов давньогрецька
Учасник Друга Пунічна війна
Брати, сестри Гіппократ Карфагенянин

Епікід — тиран Сиракуз з 214 до 212 року до н. е.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Походив із сиракузької родини, мати його була карфагенянкою. Під час перемовин царя Сиракуз Гієроніма з Ганнібалом Баркою, останній спрямував Епікіда та його брата Гіппократа до Сиракуз як своїх посланців. Після чого вони були разом з Гієронімом.

Після загибелі Гієроніма Епікід та Гіппократ залишалися з 4000 вояків у Леонтінах. Це місто вирішив відвоювати римський намісник Марк Клавдій Марцелл. Раптово він напав на Леонтіни й вщент зруйнував їх. Епікід та його брат Гіпократ встигли втекти до Гербеса. В цей час 8000 сиракузян на чолі із Діноменом та Сосідом підійшли до Леонтін. Після цього вони попрямували до Мегари Гіблейської, а згодом взяли в облогу Гербес, де ховалися Гіппократ та Епікід.

Тоді Епікід разом з братом вирішив вийти до війська. Спроби Діномена та Сосіда заарештувати братів виявилися невдалими. Війська перейшли на бік Епікіда, колишні очільники втекли до Сиракуз. Незабаром сюди підійшли Епікід й Гіппократ з військом. Сиракузи пали. Відразу усі ради отримали волю. Почалася підготовка війни з Римом. Водночас і Марцелл підійшов до Сиракуз, але не зміг їх узяти. Карфагенський уряд вирішив скористатися з цих обставин й спрямував на Сицилію свого полководця Гімількон. Йому на допомогу пішов Гіппократ.

Головою Сиракуз залишився Епікід. Він з 214 до 212 року до н. е. керував обороною Сиракуз. Тут він до останнього чинив спротив римлянанам. Зрозумівши неможливість подальшого пору, залишив острів Ортігію й відступив до Аграганту. З цього міста разом карфагенським полководцем Ганноном почав боротися проти римлян. Але в тому же році (212 до н. е.) об'єднанні сили Ганнона та Епікіда були розбиті Марцеллом на річці Гімера. Після цього Епікід втік спочатку до Аграганта, а потім у 210 році до н. е. до Карфагена. Подальша його доля невідома.

Див. також[ред. | ред. код]