Епітокія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Епітокна (епігамна) форма нереїди Nereis virens

Епітокія (від грец. epi — над, після та tokos — народження) — розвиток пелагічної стадії у деяких донних багатощетинкових червів у період статевого розмноження. Утворення пелагічної (епітокної) стадії з донної (атокної) відбувається або шляхом метаморфозу, або в ході нестатевого розмноження (у формі брунькування або паратомії).

В епітокних червів значного розвитку набувають очі та м'язи, а також модифіковані параподії: гребна поверхня збільшена невеликими плавцями та більшими плавальними щетинками.

Зазвичай пелагічні стадії утворюються синхронно в усій популяції червів та піднімаються до поверхні води, де через розрив стінки сегменту викидаються гамети у товщу води, де відбувається запліднення.

Найкраще досліджено явище епітокії у представників родин Нереїдові (Nereididae), Eunicidae та Syllidae.

Види епітокії[ред.ред. код]

У залежності від значення нестатевого розмноження в утворенні епітокної особини, виділяють два варіанти: епігамія та схізогамія.

  • епігамія (від грец. gamos — шлюб) — зміни відбуваються в усіх сегментах тіла черва, утворюється епітокна форма. По завершенні періоду розмноження особина гине.
  • схізогамія (від давн.-грец. σχίζω — розколюю) — зміни відбуваються тільки у частині сегментів. Тіло черва розділяється на два відділи. В результаті виникає різке розділення тіла на передній — атокний, тобто нестатевий, та задній — епітокний, або статевий, відділи. У задньому відділі формуються статеві продукти, значно збільшуються параподії та щетинки; сильно рудиментується кишечник та змінюється забарвлення. Епітокний відділ відділяється від тіла черва та самостійно плаває, розсіюючи статеві продукти. При такому способі розмноження особина не гине, а регенерує втрачені сегменти тіла. У Autolytus Myrianida та деяких інших епітокна частина ще до відділення від атокної може утворювати голову, а нестатева — почати регенерацію задніх сегментів: тварина має вигляд двох особин різної будови, які з'єднані зоною регенерації. Інколи ще до відділення першого сформованого статевого індивіда попереду нього за рахунок регенерації утворюється друга, третя і т.д. до 30 статевих особин, розташованих у один ряд; виходить тимчасовий ланцюг особин. Потім статеві особини відділяються і упливають.

Посилання[ред.ред. код]

  • Рупперт Э. Э., Фокс Р. С., Барнс Р. Д. Зоология беспозвоночных: функциональные и эволюционные аспекты. Т. 2: Низшие целомические животные. — М.: Издательский центр «Академия», 2008. — 448 с.(рос.)
  • Статья Эпитокия в БСЭ (рос.)
  • Догель В.А. Зоология беспозвоночных. — М.: Высш. школа, 1981. — 606 с. (рос.)