Епітома

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Епітома (грец. ἐπιτομή, epitomé — уривок, витяг) — скорочений виклад великого наукового чи літературного твору. Значні витяги дають змогу швидко орієнтуватися, особливо в наукових працях.

Багато творів часів Давніх Греції та Риму дійшли до наших часів у вигляді епітом, висліду творчості пізніших авторів-епітоматерів.

Приклади:

  • Твір Помпея Трога «Філіпова історія» («Historiae Philippicae»), створений в часи римського імператора Августа, не дійшов до наших часів у повному обсязі, проте його зміст зберігся у вигляді досить розлогої епітоми, що її створив у II чи III ст. н. е. Марк Юніан Юстин.
  • «Епітоми Тіта Лівія», що їх склав у ІІ ст. н. е. Луцій Анней Флор, дають змогу відтворити суть втрачених книг «Історії від заснування міста» («Ab urbe condita») Тіта Лівія (107 книг із 142).
  • Епітоми втраченої IV книги «Бібліотеки» (Псевдо-)Аполлодора.

Література[ред.ред. код]

  • Лісовий І. А. Античний світ у термінах, іменах і назвах. Довідник з історії та культури Стародавньої Греції і Риму. Львів: В-во при Львівському держ. університеті видавничого об’єднання «Вища школа», 1988.
  • Lexikon der Antike. VEB Bibliographishes Institut Leipzig — 1987. Рос. переклад: Словарь античности. М: СП «Внешсигма», 1992.