Епіхарм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Епіхарм (грец. Ἐπίχαρμος) — давньогрецький автор комедій, філософ. У 3 ст. до н. е. давньогрецький письменник Гіппобот прирахував його до «семи мудреців».[1]

Епіхарм народився на острові Кос близько 540 до н. е. у родині лікаря Елофала. В ранні роки цікавився філософією, сам був лікарем, та все ж присвятив себе комедії. Рано покинув домівку, жив у різних містах Сицилії, найдовше у Мегарі. Потім жив у Сіракузах, де відзначився у добу правління царя Гієрона як комічний поет. Помер Епіхарм у Сіракузах 448 до н. е.

Літературна спадщина[ред.ред. код]

Саме Епіхармові зобов'язана, так звана, дорично-сицилійська комедія тим, що розвинулася в правильну мистецьку форму, чому разом з ним сприяли Форміс і Дінолох, а після нього Софрон і Ксенарх. Вважається автором 32 філософських комедій, в яких присутня критика філософських поглядів Парменіда, Геракліта. Однак, жодний з творів цього автора донині не зберігся, до нас дійшли лише деякі їх уривки. Також Епіхарм винайшов акровірш.[2]

Філософія Епіхарма[ред.ред. код]

В юності Епіхарм був слухачем лекцій Піфагора. Він сам справив великий вплив на Платона, який розвинув своє вчення про ідеї і речі на основі припущень Епіхарма, на думку якого, все існуюче на землі породили Небо і Земля, в тому числі і природу.[3]Бог і природа у нього єдині. Як вважав філософ, Бог-природа спостерігає за людьми і їх справами, і приховати жодний вчинок неможливо. Першопочатком світобудови вважав ідеї — прообрази всіх речей на землі. Він говорив:

« У світі ніщо ніколи не є, але завжди виникає, стає.  »

Всі живі істоти на землі, на його думку, мають розумом. Цікава його теорія пізнання: вважав, що у світі існують об'єкти, що усвідомлюються за допомогою розуму, а інші пізнаються завдяки чуттєвому досвіду.

Гноми Епіхарма[ред.ред. код]

  • «Нічого не вартий той, кому не заздрять».[4]
  • «Рука руку миє».
  • «Будь тверезим та умій сумніватись».
  • «Якщо шукаєш чогось мудрого, подумай про це вночі».[5]
  • «Мертвим бути — анітрохи не страшно, вмирати — набагато страшніше».
  • «Про що до мене двоє говорили, з тим я один справляюсь».

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]