Ерве де Сен-Дені

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Портрет маркіза

Марі-Жан-Леон Лекок, барон д’Ерве де Юшеро, маркіз д’Ерве де Сен-Дені (фр. Marie-Jean-Léon Lecoq, Baron d’Hervey de Juchereau, Marquis d’Hervey de Saint-Denys, 5 травня 1822, Париж — 2 листопада 1892, Париж). Відомий у XIX ст. французький інтелектуал, філолог, синолог-самоучка, третій завідувач кафедри китайської мови Коллеж де Франс (18741892), з 1878 — дійсний член Академії написів (Académie des Inscriptions et de Belles-Lettres). Наставник Едуарда Шаванна, передав йому завідування кафедрою в Коллеж де Франс.

Діяльність[ред.ред. код]

Наукова спадщина маркіза відноситься до двох областей знань: психології і синології. Самостійно вивчивши китайську мову, Ерве де Сен-Дені в 1851 випустив монографію Recherches sur l'agriculture et l'horticulture des Chinois, у якій розглядав практичні аспекти китайського землеробства і тваринництва, які могли бути запозичені на Заході. Одним з перших маркіз почав перекладати на французьку мову класичну китайську поезію різних епох: від Цюй Юаня до Танських авторів, а також трактати з етнології Ма Дуань-ліна. Перекладав він також деякі конфуціанські тексти. Ці перекази в науковому відношенні зараз повністю застарілі, проте вони є важливим пам'ятником китаєзнавства XIX ст. Ерве де Сен-Дені був завідувачем китайського відділу Всесвітньої виставки в Парижі 1867р., у 1874 змінив Станісласа Жульєна на посаді завідувача кафедри китайської мови Колеж де Франс. З 1878 — дійсний член Академії написів. За рахунок коштів маркіза був відряджений до Китаю Едуард Шаванн, якого Ерве де Сен-Дені долучив до китаєзнавства, і віддав йому завідування кафедрою.

Маркіз Ерве де Сен-Дені цікавився також іспанською драматургією, залишив деякі переклади з іспанської мови та написав історію іспанської драми.

Психологічні етюди маркіза опинилися в науковому відношенні актуальнішими, почасти навіть випередивши свій час. Найбільше зацікавлення Сен-Дені проявляв щодо природи сну і сновидінь, які він вивчав на собі. У 1867 він анонімно опублікував трактат Les rêves et les moyens de les diriger; observations pratiques, де розмірковува над методом управління сновидіннями. Пізніше цей феномен свідомості був названий свідомими сновидіннями.

Головні праці[ред.ред. код]

Синологія[ред.ред. код]

  • Hervey de Saint-Denys. Recherches sur l’agriculture et l’horticulture des Chinois (1851)
  • Hervey de Saint-Denys. Poésies de l'époque des T’ang (1862), translated from the Chinese
  • Hervey de Saint-Denys. Ethnographie des peuples étrangers de la Chine, translated from Ma-Touan-Lin (1876—1883)
  • Hervey de Saint-Denys. Li-Sao (1870), translated from the Chinese
  • Hervey de Saint-Denys. Mémoires sur les doctrines religieuses; de Confucius et de l'école des lettres (1887)

Психологія[ред.ред. код]

Література і посилання[ред.ред. код]