Ервін Чаргафф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ервін Чаргафф
Чаргафф.jpg
Народився 11 серпня 1905(1905-08-11)
Чернівці
Помер 20 червня 2002(2002-06-20) (96 років)
Нью-Йорк
Громадянство Сполучені Штати Америки
Національність єврей
Вчене звання професор, член Національної АН США, Паризької АН, Нідерландської королівської АН, Академії натуралістів Німеччини
Науковий ступінь Доктор філософії (Ph.D.)
Відомий завдяки: Правила Чаргаффа
Нагороди Золота медаль імені Л. Пастера, Медаль імені К. Нейбера

Ервін Чаргафф (*11 серпня 1905, Чернівці — †20 червня 2002, Нью-Йорк) — біохімік, що працював в Австрії, США, Франції, Німеччині, член Національної АН США (з 1965 року). Член Паризької АН (з 1963 року), Нідерландської королівської АН (з 1964 року), Академії натуралістів Німеччини «Леопольдіна».

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Ервін Чаргафф народився 11 серпня 1905 року в місті Чернівці у родині банкіра. Вищу освіту отримав у Віденському університеті, де у 1928 році захистив докторську дисертацію і став членом науково-дослідницької організації. Працював в лабораторії обмінної хімії в Єльскому університеті у США (19281930), в Берлінському університеті (19301933). В 1933 емігрував із Німеччини в зв'язку з приходом до влади нацистів, в 19331934 працював у Пастерівському інституті в Парижі. З 1935 року в Колумбійському університеті в Нью-Йорку (з 1952 року — професор, з 1970 — завідувач кафедри біохімії, з 1974 — професор біохімії в лабораторії клітини).

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Головним напрямком наукової діяльності було вивчення хімічного складу і структури нуклеїнових кислот. Ервін Чаргафф визначив кількісне відношення азотистих основ, що входять до їх складу. У 19501953 рр. ним було показано, що загальна кількість аденінових залишків в кожній молекулі ДНК дорівнює кількості тимінових залишків, а кількість гуанінових залишків — кількості цитозинових. Правила Чаргаффа використали Френсіс Крік і Джеймс Ватсон при визначені структури ДНК у вигляді подвійної спіралі. Також Чаргафф довів що ДНК володіє видовою специфічністю, і відкинув гіпотези про існування багатьох різновидів ДНК. Ервін Чаргафф був першим хто почав досліджувати денатурацію ДНК. Крім того він займався дослідженням зсідання крові, вивчав ліпіди і ліпопротеїни та метаболізм амінокислот.

Головні нагороди[ред.ред. код]

  • Золота медаль імені Л. Пастера Французького біохімічного товариства (1949 р.).
  • Медаль імені К. Нейбера Американського товариства хіміків і фармацевтів (1958 р.).

Дивіться також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Ервін Чаргафф на Українському біологічному поталі (рос.)
  • Гусар Ю. Ервін Чаргафф повернувся додому: [меморіальна дошка] / Юхим Гусар // Правдивий поступ. - 2003.- вересень
  • ГУСАР Ю. Біохімік зі світовим іменем: [Ервін Чаргафф] / Юхим Гусар // Буковинське віче. - 2010. - 28 лмпня (№ 56). - С. 4.

Ресурси[ред.ред. код]

Колба Це незавершена стаття з біохімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.