Ерготизм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Матіас Грюневальд «Ізенгеймський вівтар». Зроблено для монастиря св. Антонія в Ізенхаймі, Німеччина. Монахи Ордену св. Антонія з успіхом лікували ерготизм у середньовіччі.

Ерготи́зм — захворювання, викликане отруєнням алкалоїдами маткових ріжок (гриба, що паразитує на житі).

Симптоми[ред.ред. код]

Симптоми отруєння залежать від клінічної форми, яка проявляється у вигляді гангрени (гангренозна форма) або судом (конвульсивна форма).

Гангренозна форма (ерготизм) розвивається внаслідок того, що у великих дозах алкалоїди ріжок (особливо ерготоксин) викликають пошкодження ендотелію судинної стінки. З цією особливістю дії зв'язаний і розвиток тромбангіїта (гангрена окремих ділянок тіла). Найважчою формою отруєння є конвульсивна, яка характеризується психічними розладами. Як правило, психоз розвивається на 2 — 3-й тиждень, але при важкій інтоксикації може спостерігатись раніше (3-й день) після їх потрапляння в організм.

З'являються нудота, блювання, пронос, кишечні коліки, болі в животі, безсоння, головний біль, сильна втома і оглушеність, збудження центральної нервової системи, психоз, галюцинації, судоми, втрата свідомості, у вагітних жінок можливі викидні.

Лікування[ред.ред. код]

Промивання шлунка водою з додаванням активованого вугілля, солові послаблюючі засоби (магнію або натрію сульфат — 25 г на 500 мл води). Вводять під шкіру розчини апоморфіну гідрохлорид 1% — 1 мл, кофеїну натрію бензоат 20% — 1 мл, камфори олійний 20%-2 мл, сибазону 0,5% — 2 мл, димедролу 1%-1 мл. При спазмах судин вдихати амілнітрит, нітрогліцерин — під язик, папаверину гідрохлорид 2% — 2 мл під шкіру, внутрішньовенно розчин глюкози.

При психозах вводять внутрішньом'язово розчин аміназину 2,5% — 2 мл. Внутрішньом'язово при судомах вводять розчин барбамілу 10% — 5 мл або хлоралгідрат у клізмі (0,5 г). При серцевій недостатності внутрішньовенно вводять розчин строфантину 0,05% — 1 мл разом з розчином глюкози, або розчин корглікону 0,06% — 1 мл.

Історичні факти[ред.ред. код]

В середньовіччі відбувалися спалахи ерготизму, які досягали розмірів епідемії, скалічивши і вбивши тисячі людей в Європі. Ерготизм ще відомий як «вогонь святого Антонія», оскільки вважали найкращим засобом його лікування паломництво до храму святого Антонія. Монахи Ордену святого Антонія успішно лікували цю хворобу. Причиною Салемського «суду над відьмами» в 1692 р., що відбувся в англійській колонії Массачусетс і закінчився повішенням 19 людей, насправді було масове отруєння сажкою (Claviceps purpurea).

Остання велика епідемія, яка була прийнята за епідемію ерготизму, трапилася на півдні Франції, в місті Пон-Сент-Еспрі в 1951 році — захворіло 250 жителів, 4 з них померли. Однак ряд дослідників причину цієї епідемії бачать в отруєнні ртуттю або трихлоридом азоту.

Джерела[ред.ред. код]

  1. www.refine.org.ua
  2. www.ukrzoovet.com.ua
  3. (1951-09-15) «Ergot Poisoning at Pont St. Esprit». British Medical Journal 2 (4732): 650–651. DOI:10.1136/bmj.2.930.650-a. PMID 14869677.
  4. Jonathan Ott, Pharmacotheon: Entheogenic Drugs, their Plant Sources and History (Kennewick, W.A.: Natural Products Co., 1993), pg. 145.]
  5. Moreau, C. (1982). «Les mycotoxines neurotropes de l'Aspergillus fumigatus; une hypothèse sur le „pain maudit“ de Pont-Saint-Esprit». Bulletin de la Société Mycologique de France (98): 261–273.