Еребус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Еребус
Вулкан Еребус
Вулкан Еребус
Тип стратовулкан
Місцезнаходження Антарктида Антарктида
Координати 77°32′00″ пд. ш. 167°17′00″ сх. д. / 77.53333° пд. ш. 167.28333° сх. д. / -77.53333; 167.28333Координати: 77°32′00″ пд. ш. 167°17′00″ сх. д. / 77.53333° пд. ш. 167.28333° сх. д. / -77.53333; 167.28333
Гори Острів Росса
Висота 3794 м [1]
Відносна висота 3794 м [1]
Останнє виверження 2009, продовжується
Вперше підкорений 10 березня 1908 р.

Ере́бусвулкан в Антарктиді, найпівденніший діючий вулкан на Землі[2]. Висота — 3794 м.[1][3] Розташований на острові Росса.

Вулкан Еребус відкрила 28 січня 1841 р. англійська експедиція під керівництвом полярного дослідника сера Джеймса Кларка Росса на кораблях "Еребус" і "Террор".

Вперше піднялися на його вершину і досягнули краю діючого вулкана шість членів експедиції Ернеста Шеклтона 10 березня 1908 р. (експедиція намагалася підкорити Південний полюс) [2].

Геологія і вулканології[ред.ред. код]

Гора Еребус в даний час є найактивнішим вулканом в Антарктиді і є діючою вулканічною зоною над гарячою точкою Еребус. Вулкан розташовано над фонолітовим лавовим озером, одиним з п'яти найвідоміших лавових озер на Землі. Характеристика вулканічної діяльності складається зі Стромболійських вивержень лавого озера або одного з декількох отворів що лежать в межах внутрішнього кратера вулкана.[4][5]. Вулкан Еребус науково примітний тим, що через його відносно низький рівень і надзвичайно стійку вулканічну діяльність забезпечуються довгострокові Вулканологічні вивчення Стромболійських еруптивних систем, дуже близьких (сотні метрів) від активних отворів. Це притаманне лише декільком вулканам планети, таким як Стромболі в Італії. Науковим дослідженням вулкана також сприяє його близькість до станції Мак-Мердо (США) і до бази Скотт (Нова Зеландія), розташованої на острові Росса приблизно за 35 км.

Гора Еребус класифікується як полігенний стратовулкан. У нижній половині вулкан є щитом, верхня половина є стратоконусом. Склад поточних продуктів виверження з Еребусу є анортоклаз-порфірові тефритові фоноліти і фоноліти, які становлять основну частину лавового потоку що прямує з вулкану. Найстаріші вулканічні продукти складаються з відносно недиференційованих і нев'язких базанітових лав, що утворюють у нижній частині, широкий платформовий щит Еребус. Трохи молодші базаніти і фонотефріти на схилах хребта Фанг - еродовані залишки ранніх вивержень Еребусу — і в деяких місцях на схилах сьогоденного Еребусу. Еребус є єдиний в світі діючий фонолітовий вулкан.[6]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. а б в «Mount Erebus». Global Volcanism Program. Смітсонівський інститут. Процитовано 28-08-2012. 
  2. а б Кравчук П. А. Рекорды природы. – Любешов: Эрудит, 1993, 216 с.: ил. ISBN 5-7707-2044-1
  3. Кравчук П. А. Книга рекордів природи. – Луцьк: ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2011. – 336 с. ISBN 978-966-361-642-1. , с. 181, 190
  4. Kyle, P. R. (Ed.), Volcanological and Environmental Studies of Mount Erebus, Antarctica, Antarctic Research Series, American Geophysical Union, Washington DC, 1994.
  5. Aster R., Mah, S., Kyle, P., McIntosh, W., Dunbar, N., and J. Johnson, Very long period oscillations of Mount Erebus volcano, J. Geophys. Res., 108, 2522, doi:10 .1029/2002JB002101, 2003.
  6. Burgisser, Alain; Oppenheimer, Clive, Alletti, Marina; Kyle, Phillip R.; Scaillet, Bruno; Carroll, Michael R. Backward Tracking of gas chemistry measurements at Erebus volcano // Geochemistry Geophysics Geosystems, 13 (November 2012) (11) С. 24. — DOI:10.1029/2012GC004243.

Посилання[ред.ред. код]