Ерехтейон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Афінський акропольa
Світова спадщина ЮНЕСКО
Храм Ніки Аптерос
Країна Греція Греція
Тип культурний
Критерії I, II, III, IV, VI
Ідентифікатор 404
Регіонb Європа і Північна Америка

Історія реєстрації

Зареєстроване: 1987
11 сесія

a Назва, як офіційно зазначено у списку
b Як офіційно зареєстровано ЮНЕСКО

Ерехтейон (грец. Ἐρέχθειον) — пам'ятка давньогрецької архітектури (421—406 до н. е.), храм на місці суперечки Афіни та Посейдона-Ерехтея на Акрополі в Афінах за право володіння Аттикою. Він має унікальний для грецької архітектури асиметричний план.

Архітектура та реліквії[ред.ред. код]

В Ерехтейоні — найдавнішому святилищі Афін — знаходилась священна дерев'яна статуя Афіни, що за легендою, впала з неба, святилище Гефеста та героя Бута, могила легендарного афінського царя Кекропа; світильник Каллімаха, що горів безперервно, попри те що масло наливати в нього тільки один раз на рік. У дворі Ерехтейона росла олива, яку подарувала місту Афіна, та било солоне джерело, яке висік Посейдон своїм тризубом під час суперечки з Афіною.

Ерехтейон замінив давніший храм, що знаходився на цьому ж місці, зруйнований персами. Будівництво нового храму була розпочато за Перикла і продовжувалося з перервами до 406 до н. е. Оскільки він стояв на нерівній ділянці та, власне, не був єдиним храмом, а сукупністю декількох святилищ, то його план значно відступав від традиційних грецьких храмів. Ерехтейон не мав зовні окружної колонади, а був прикрашений з трьох сторін окремими портиками.

Три його портики розташовані на різних рівнях. із заходу — портик, що веде до храму Афіни Паллади, з північної — вхід до святилища Посейдона-Ерехтея, біля південної стіни храму — всесвітньо відомий портик Каріатид.

Каріатиди[ред.ред. код]

Південний портик — Пандрозейон — названий за ім'ям дочки Кекропа Пандрози, не мав фризу, а його архітрав, що складався з трьох горизонтальних смуг, підпирали не колони, а шість кор, або каріатид, розміщених на високому парапеті. Це шість фігур молодих жінок, одягнених в афінський костюм (туніка, гемідиплоїдій та пеплос), на них спираються важкі квадратної форми плити.

Це перший в історії світового мистецтва випадок використання подібних жіночих фігур для підтримки балок. П'ять каріатид Пандрозейона і досі залишились стояти на своїх місцях. Шоста ж разом із частинами архітрава та парапету вивезена лордом Ельджіном до Лондону і тепер зберігається в Британському музеї. В Афінах вона замінена теракотовою копією.

Фриз[ред.ред. код]

Уся будівля була оточена фризом із накладними білими фігурами, проте він не зберігся. Уламки фризу Ерехтейона, сюжетом якого були міф про Ерехтея та кекропідів, нині зберагаються в Музеї акрополя. Вони свідчать про те, що й інші скульптурні прикраси Ерехтейона відрізнялися надзвичайними тонкощами обробки. Ефектність фризу збільшувалася темним фоном Елефсін|елефсінского мармуру, на якому були укріплені фігури, виконані з білого паросського мармуру.

Джерела[ред.ред. код]