Ернандо Сілес Реєс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ернандо Сілес Реєс
31-й Президент Болівії
10 січня 1926 — 28 травня 1930 року
Віце-президент: Абдон Сааведра
Попередник: Феліпе Сегундо Гусман
Наступник: Карлос Бланко Галіндо
 
Партія: Націоналістична партія
Народження: 5 серпня 1882(1882-08-05)
Сукре, Болівія
Смерть: 23 листопада 1942(1942-11-23) (60 років)
Ліма, Перу

Ернандо Сілес Реєс (ісп. Hernando Siles Reyes; 5 серпня 1882, Сукре - 23 листопада 1942, Ліма) - болівійський державний і політичний діяч, 31-й президент Болівії (з 10 січня 1926 до 28 травня 1930 року).

Біографія[ред.ред. код]

Ернандо Сілес був засновником Націоналістичної партії (Partido Nacionalista), головним опонентом якої на політичній арені виступала фракція Республіканської партії Баутісти Сааведри, що перебувала при владі в Болівії з 1920 року. Перед виборами 1926 року Ернандо Сілес Реєс пішов на угоду з сааведристами, включивши до свого передвиборчого блоку брата колишнього президента Сааведри, Абдона в якості віце-президента. В такому дублі Сілес Реєс-Сааведра здобули перемогу, і в серпні 1926 року Сілес Реєс склав присягу в якості президента країни.

Був одним з найпопулярніших в країні президентів першої половини ХХ століття, воістину харизматичною особистістю. Ще більших симпатій він здобув після офіційного розриву з колишнім президентом Баутістою Сааведрою й заслання його разом з братом до Чилі. У той же час уряд Сілеса Реєса відчував серйозні труднощі у зв’язку з погіршенням економічної ситуації в країні, що стала катастрофічною після настання світової кризи 1929 року. Також його кабінет є відповідальним за загострення напруженості у відносинах із сусіднім Парагваєм, що призвело до Чакської війни 1932-1935 років та поразки Болівії.

Багато опозиційних діячів за часів його правління були заслані чи втекли з Болівії за кордон. У зв’язку з погіршенням стану справ в економіці, в чому звинувачував ся уряд Сілеса Реєса, в країні було здійснено державний переворот, в результаті якого 28 травня 1930 президент втратив владу й емігрував до Чилі, а потім - до Перу. Країну в якості тимчасового президента очолив голова військової хунти генерал Карлос Бланко Галіндо.

Обидва сина Ернандеса Сілеса Реєса пізніше також стали президентами Болівії - Ернан Сілес Суасо у 1956-1960 та у 1982-1985 роках; Луїс Адольфо Сілес Салінас займав пост глави держави упродовж кількох місяців 1969 року.

Пам’ять[ред.ред. код]

Іменем Ернандо Сілеса названо головний футбольний стадіон у столиці Болівії Ла-Пасі.