Ернест Вілімовський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Football pictogram.svg
Ернест Вілімовський
Ernest Wilimowski 1936.jpg
Особові дані
Повне ім'я Ернест Оттон Вілімовський
Дата народження 23 червня 1916(1916-06-23)
Місце народження Катовіце, Німецька імперія
Дата смерті 30 серпня 1997(1997-08-30) (81 рік)
Місце смерті Карлсруе, Німеччина
Зріст 172 см
Вага 68 кг
Позиція нападник
Юнацькі клуби
«Катовіце»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1932–1934  «Катовіце»  ? (?)
1934–1939  «Рух» (Хожув) 86 (112)
1939–1940  «Катовіце»  ? (?)
1940–1942  «Хемніц»  ? (?)
1942–1944  «Мюнхен 1860»  ? (?)
1946–1948  «Хемніц-Вест»  ? (?)
1947  «Хамельн-07»  ? (?)
1948  «Детмонд»  ? (?)
1948–1949  «Аугсбург» 6 (3)
1949–1950  «Оффенбург»  ? (?)
1950–1951  «Зінген-04» 30 (16)
1951–1955  «Кайзерслаутерн» 90 (70)
1956–1959  «Кеглер»  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1934–1939  Польща 22 (21)
1941–1942  Німеччина 8 (13)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Ернест Оттон Вілімовський (пол. Ernest Otton Wilimowski, 23 червня 1916, Катовіце, Німецька імперія — 30 серпня 1997, Карлсруе, Німеччина) — польський і німецький футболіст, нападник. Перший гравець, який забив чотири голи в одному матчі фінальної частини чемпіонату світу.

Із біографії[ред.ред. код]

Ернест Отто Праделла (нім. Ernst Otto Pradella) народився 23 червня 1916 року в Катовіце. Його батько загинув на Східному фронті у першу світову війну. Мати одружилася вдруге. В тринадцять років Ернест взяв прізвище вітчима — Вілімовський. Вихованець місцевого футбольного клуба «1.ФК Катовіце».

У 1934 році перейшов до складу найсильнішої польської команди тридцятих років — «Рух» (Хожув). З перших матчів став провідним гравцем атакувальної ланки клубу. Чудово взаємодіяв з партнерами Теодором Петереком і Герардом Водаржом, гравцями національної збірної. За п'ять років «Рух» здобув чотири перемоги в чемпіонаті Польщі і одного разу посів третє місце.

Вже в першому сезоні Ернест Вілімовський став найкращим бомбардиром чемпіонату: забив 33 голи в 21 матчі. Через рік найбільше забивали голів у ворота суперників двоє гравців хожувської команди: Вілімовський і Петерек. 21 травня 1939 року встановив рекорд результативності в одному матчі чемпіонату Польщі. У ворота «Уніон-Турінг» із Лодзі забив десять голів, а матч завершився з рахунком 12:1. Впевнено лідирувала команда і 1939 року, але турнір залишився незавершеним через вторгнення німецькмх військ на територію Польщі. В останньому повоєному сезоні знову став найкращим бомбардиром — 26 забитих м'ячів. Всього в чемпіонаті Польщі провів 86 матчів і забив 112 голів.

Сезон Команда Матчі Голи
1934 Польща «Рух» (Хожув) 21 33
1935 Польща «Рух» (Хожув) 7 8
1936 Польща «Рух» (Хожув) 15 18
1937 Польща «Рух» (Хожув) 16 8
1938 Польща «Рух» (Хожув) 14 19
1939 Польща «Рух» (Хожув) 13 26

В національній збірній дебютував 21 травня 1934 року у віці 17 років 332 днів. У Копенгагені польські футболісти поступилися господарям з рахунком 2:4. Через два дні забив перший гол за збірну, у ворота шведської команди. У відбіркових матчах зі збірною Югославії поляки здобули путівку на чемпіонат світу 1938 року. Вілімовський забив один із чотирьох голів у першому матчі.

Mecz Warta Ruch 1937.jpg

Чемпіонат світу у Франції проходив за кубковою схемою, далі проходив переможець поєдинку. У першому матчі жереб звів поляків з бразильцями. 5 червня 1938 року в Страсбурзі основний час завершився внічию (4:4). Ернест Вілімовський забивав м'ячі на 53, 59 і 89 хвилинах. У додаткові півгодини відзначився ще одного разу, але цього виявилося замало. Лідер бразильської збірної Леонідас да Сілва встановив остаточний рахунок матчу: 6:5 на користь південноамериканців. Досягнення польського бомбардира трималося 56 років. На чемпіонаті світу 1994 року Олег Саленко забив п'ять голів у ворота збірної Камеруна.

Всього у складі збірної Польщі провів 22 матчі і забив 21 гол. В останньому поєдинку, 27 серпня 1939 року, тричі забивав у ворота віце-чемпіонів світу, збірної Угорщини.

Початок війни польські футболісти провели по-різному. Одні вступали до загонів супротиву окупації, інші — намагалися втекти. Але багато хто прийняв німецьке громадянство, зокрема, ті що народилися в Сілезії — колишній німецькій території. У воєнні роки Ернест Вілімовський виступав виступав за «Катовіце» і німецькі команди «Хемніц» та «Мюнхен 1860». З мюнхенською командою виборов кубок Німеччини 1942 року. У фіналі була здобута перемога над кращою німецькою командою того часу — «Шальке 04» (Гельзенкірхен). В 1941 і 1942 роках виступав за збірну Німеччини. Всього провів вісім матчів і забив тринадцять голів.

Після війни залишився в Німеччині. Багато хто в Польщі вважав його зрадником, через виступи у німецькій збірній. Захищав кольори клубів «Хемніц-Вест», «Хамельн-07», «Детмонд», «Аугсбург», «Оффенбург», «Зінген-04», ВФР «Кайзерслаутерн», «Кеглер». Завершив виступи на футбольних полях у 1959 році.

Помер 30 серпня 1997 року в Карлсруе.

У переліку RSSSF «Найкращі бомбардири в офіційних матчах» посідає восьме місце — 554 забитих м'ячів[1]. З врахуванням товариських поєдинків його доробок складає 1175 голів[2].

Досягнення[ред.ред. код]

  • Чемпіон Польщі (4): 1934, 1935, 1936, 1938
  • Володар кубка Німеччини (1): 1942
  • Найкращий бомбардир чемпіонату Польщі (3): 1934, 1936, 1939

Примітки[ред.ред. код]

  1. Prolific Scorers Data [1]
  2. «Cwaniak» z Katowic[2]

Посилання[ред.ред. код]

Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.