Ернест Томас Синтон Волтон
| Ернест Томас Синтон Волтон | |
| англ. Ernest Thomas Sinton Walton | |
 |
|
| Видатний учений-фізик, лауреат Нобелівської премії | |
| Народився | 6 жовтня 1903 Дунгарван, Ірландія |
|---|---|
| Помер | 25 червня 1995 (91 рік) Белфаст, Північна Ірландія (Великобританія) |
| Громадянство |  Ірландія |
| Галузь наукових інтересів | фізика |
| Науковий керівник | Ернест Резерфорд |
| Відомий завдяки: | Генератор Кокрофта — Волтона, Трансмутація ятомних ядер |
| Нагороди |  Нобелівська премія з фізики (1951) |
Ернест Томас Сінтон Волтон (англ. Ernest Thomas Sinton Walton) — ірландський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1951 року (спільно з Джоном Кокрофт).
Зміст |
Ранні роки [ред.]
Ернест Волтон народився в містечку Дунгарван в Ірландії. Його батько був священиком методистської церкви. Майже все своє дитинство Волтон провів в Ольстері. У той час було прийнято, що родини священиків переїжджали з місця на місце кожні 3 роки. У підсумку, Ернест навчався в декількох школах у графствах Доун і Тірон і в Дубліні. З 1915 до 1921 року він навчався в методистському коледжі Белфаста.
У 1922 році Волтон виграв стипендії і почав вивчати фізику і математику в Трініті-коледжі Дубліна, де отримав диплом бакалавра в 1926 році і магістерський диплом в 1927. За році навчання в Трініті-коледжі Волтон отримав сім нагород за успіхи у вивченні фізики і математики. Після отримання диплома Волтон був прийнятий до аспірантури Кембриджського університету в Кавендішської лабораторія під керівництво Ернеста Резерфорда. Волтон отримав ступінь доктора філософії в 1931 році і пропрацював дослідником в Кембриджі до 1934 року.
Робота в Трініті Коледжі в Дубліні [ред.]
Ернест Волтон повернувся назад до Ірландії в 1934 р. і став членом факультету фізики Трініті коледжу в Дубліні. У 1946 він був призначений професором з почесним званнямпрофесор натуральної та експериментальної філософіїТрініті коледжу в Дубліні. Волтон був чудовим лектором, він умів подати складні питання фізики в простій і легкою для розуміння манері. Однак, можливості для проведення експериментальних досліджень в Дубліні були дуже обмежені. Волтон займався дослідженнями ефекту фосфоресценції в стеклах, вторинної електронної емісії з поверхні під впливом іонного бомбардування і розвитком методу радіовуглецевого датування та методів вимірювання радіоактивності (low level counting) тонких плівках на склі.
Нагороди [ред.]
У 1951 році Ернест Волтон і Джон Кокрофт отримали Нобелівську премію з фізики за свої «роботи з трансмутації атомних ядер за допомогою штучно прискорених частинок», простіше кажучи, заруйнування атомних ядер. На створеній ними установці вперше у світі в 1932 році було розщеплено ядро Li шляхом бомбардування його протон ами і досліджено продукти реакції (гелій). Практично одночасно такий же експеримент вперше в СРСР було проведено в УФТІ.
Волтон і Кокрофт також отримали медаль Х'юза Королівського Товариства Лондона в 1938 р. У пізніші роки, особливо після відставки з поста професора в 1974 році Волтон отримав почесні ступені від безлічі університетів та інститутів світу.
Література [ред.]
- Cathcart, Brian,The Fly in the Cathedral, Penguin, 2005. ISBN 0-14-027906-7
- McBrierty, Vincent J.,Walton, The Irish Scientist, Trinity College Dublin Press, 2003. ISBN 1-871408-22-9
Посилання [ред.]
- Біографія Ернеста Т. С. Волтона на сайті Нобелівського комітету (англ.)
- Бібліографія праць (з коментарями) Ернеста Волтона з цифрової бібліотеки з ядерних досліджень Алсос
