Ернест Шоссон
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ернест Амеде Шоссо́н (Ernest Amédée Chausson) (20 січня 1855 – 10 червня 1899), французький композитор. Народився у Парижі. Музичну освіту отримав в Паризькій консерваторії у Ж.Массне та С.Франка. З 1886 і до самої смерті був секретарем (разом з В. д'Енді) Національного музичного товариства (Société Nationale de Musique).
Творчість Шоссона поділяють на три періоди. Перший був позначений впливом Массне і відрізняється елегантним мелодизмом. Другий, з 1886, більш драматичний, до цього періоду відноситься його симфонія сі-бемоль мажор. Третій, з 1894, по'язаний із захопленням композитора ідеями символізму, а також російською літературою (Достоєвський, Толстой). На цей період припадає найвідоміший твір Шоссона - поема для скрипки с оркестром, ор. 25 (1896).
[ред.] Бібліографія
- Charles Oulmont, Musique de l'amour. I. Ernest Chausson et la « bande à Franck », coll. « Temps et visages » nouvelle série, Desclée de Brouwer et Cie, 1935.
- Jean Gallois, Ernest Chausson, Fayard, 1994.
[ред.] Посилання
- Е.Шоссон в енциклопедії "Кругосвет"
- Ernest Chausson: Ноти творів на сайті International Music Score Library Project.