Ернст Аббе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ернст Аббе
Ernst Karl Abbe
Abbe.jpg
Народився 23 січня 1840(1840-01-23)
Ейзенах
Flagge Großherzogtum Sachsen-Weimar-Eisenach (1813-1897).svg Саксен-Веймар-Ейзенах (Германський союз)
Помер 14 січня 1905(1905-01-14) (64 роки)
Єна
Flag of the German Empire.svg Німецька імперія
Громадянство Німецька імперія Німецька імперія
Національність німець
Галузь наукових інтересів теоретична фізика, оптика, астрономія
Заклад Йенський університет
Науковий керівник Бернгард Ріман, Вільгельм Едуард Вебер
Відомий завдяки: дифракційна теорія мікроскопа

Ернст А́ббе (нім. Ernst Karl Abbe; *23 січня 1840, Айзенах — †14 січня 1905, Єна) — німецький фізик-оптик, творець теорії формування зображень у мікроскопі і технології важливих розділів оптико-механічної промисловості.

Біографія[ред.ред. код]

Закінчив класичну гімназію в і вступив до Йенського університету, навчався також в Геттінгені. У числі його вчителів були математик Бернгард Ріман та фізик Вільгельм Едуард Вебер. У березні 1861 Аббе захистив дисертацію в Геттінгенському університеті і протягом двох років викладав фізику у Фізичному суспільстві Франкфурта-на-Майні, давав приватні уроки. У 1863 отримав посаду приват-доцента, лектора з математики, фізики та астрономії в Йенському університеті. У 1866 Карл Цейс запропонував співпрацю молодому фізику. Він хотів поставити виробництво мікроскопів та інших оптичних приладів на потік і вважав за необхідне створити наукові основи приладобудування. Аббе прийняв запрошення. Розроблена ним теорія формування зображень несамосвітних об'єктів включала найважливіший принцип - «умова синусів», яка пов'язана з обмеженням на співвідношеннях фокусних відстаней об'єктиву і окуляра і довжину трубки мікроскопа. Аббе ввів поняття «числової апертури», що зв'язує справжню апертуру об'єктиву з показником заломлення скла і довжиною хвилі випромінювання. Обидва ці принципи виявилися справедливими стосовно до електронних мікроскопів, створеним півстоліття назад. Аббе сконструював цілий ряд оптичних приладів: в 1867 - фокометр (прилад для вимірювання фокусних відстаней), в 1869 - апертометр (прилад для вимірювання апертури) і рефрактометр (вимірювач показника заломлення), які і нині носять його ім'я. Активно займався також виготовленням оптичних стекол. У 1874 створив ряд нових марок оптичного скла, в 1879 познайомився з фахівцем по склу Шоттом і в 1884 спільно з Шоттом та Цейсом заснував стеклохімічну лабораторію. Успіхи Аббе в розробці теорії практично придатних оптичних приладів сприяли тому, що в 1876 Цейс зробив його своїм повноправним партнером. Крім різних мікроскопів, підприємство випустило ряд інших приладів: пристрої для підсвітки до мікроскопа (в Англії такий пристрій називається просто «Аббе»), рефрактометри Аббе та ін. До 1886 відноситься тріумф фірми - створення апохроматичних лінз, що носять назву конденсорів Аббе. Після смерті Цейса в 1888 і відходу з фірми його сина в 1891, Аббе став фактично господарем підприємства. Тут він знову проявив свої схильності до експериментування, заснувавши Товариство «Карл Цейс». Підприємство успішно розвивалося, а його статут, розроблений Аббе, згодом ліг в основу соціального законодавства Пруссії. Аббе заповідав «Товариству» свої заощадження, а частину прибутку регулярно передавав університету Єни.

Титули та ступені[ред.ред. код]

Аббе був удостоєний безлічі титулів і почесних ступенів. У 1873 він був обраний членом Академії натуралістів в Галле, у 1878 - почесним членом Королівського товариства мікроскопістів в Лондоні, в 1879 - почесним професором Йенського університету, в 1882 - почесним членом Бельгійського товариства мікроскопістів у Брюсселі. У 1883 університет Галле - Віттенберга присвоїв йому ступінь почесного доктора медицини, а в 1884 король Пруссії нагородив орденом Білого Сокола 1-го ступеня. У 1896 Аббе був обраний членом-кореспондентом Академії наук в Берліні по відділенню фізики і математики; в 1899 - членом Королівського фотографічного товариства Великобританії; в 1900 - іноземним членом-кореспондентом Австрійської академії наук у Відні; в 1901 - почесним членом Саксонської академії наук і почесним членом Королівського наукового товариства в Геттінгені; членом-кореспондентом Комітету оптичних стандартів у Бірмінгемі; в 1903 - почесним членом Товариства природознавства в Дрездені і почесним членом Королівського ордена науки і мистецтва в Баварії.

Праці[ред.ред. код]

  • «Neue Apparate zur Bestimmung d. Brechungs und Zerstreuungsvermögens fester und flussiger Körper» (8, Йена, 1874). (нім.)
  • «Beiträge zur Theorie d. Mikroscops und mikroscopischer Wahrnehmungen» («Arch. Mikrosc. Anatomie», 1873, 9). (нім.)
  • «Neue Beleuchtungs Apparate» (ib., 1873, 9). (нім.)
  • «Relations of aperture and power of mikroscop» («Montly Microscop. Journal», 1882 и 1883). (англ.)

Політичні погляди[ред.ред. код]

He будучи соціал-демократом, Аббе був переконаний у необхідності співпраці всіх класів суспільства. Ставши в 1888 році єдиним власником фірми, Аббе перетворив її в підприємство, правління якого складається з представників держави, міста Йени, університету і самих робітників. Самим докладним чином Аббе виклав в статуті мету і завдання підприємства, права і обов'язки всіх співробітників. Значне місце в статуті займали питання соціального характеру. Встановлювалися 8-годинний робочий день, 12-денну щорічну відпустку, пенсійне забезпечення та ін. Кожен службовець, від директора (самого Аббе) до робочого, отримував заробітну плату і частку від прибутку, відповідну його річного заробітку, та максимальний оклад будь-якого співробітника не повинен був перевищувати мінімальний більш ніж у десять разів. З прибутків підприємства відраховувалася значна частка на наукові дослідження, інші - на просвітницькі завдання, на забезпечення самого підприємства у разі несприятливого перебігу справ. За життя Аббе і пізніше з цих фондів були побудовані чудова фізична лабораторія для Йенського університету, що обійшлася йому в 500 000 марок, народний будинок з читальнями і залами для концертів та лекцій, зразкова міська бібліотека, дитяча лікарня, санаторій, стадіон, басейн, оптичний музей, планетарій, притулок для дітей робітників. З цих же коштів платилися великі суми лекторам «Народного університету». За сучасною термінологією підприємство «Карл Цейсс, Йена» стало для Йени справді «містоутворюючим».

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3

Література[ред.ред. код]

  1. Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 1. — К., 1977. — С. 8.
  2. Енциклопедія Кругосвіт: Ернст Аббе (рос. )
  3. Statut der von Ernst Abbe errichteten Carl Zeiss-Stiftung zu Jena. — Jena, 1906. — 54s.
  4. Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Г. Астрономы: Биографический справочник. — Киев: Наукова думка, 1977.
  5. Храмов Ю. А. Фізики: Біографічний довідник / Під ред. А. И. Ахиезера.. — Видання друге, — М.: Наука, 1983. — С. 5.
  6. Гуриков В. А. Эрнст Аббе (1840—1905) / Відповід.ред. І. І. Пахомов. — М.: Наука, 1985.-157 с. з ілл.
  7. Забіякин Ю. Е. Эрнст Аббе // Оптико-механічна промисловість. — 1990. — № 11. — С.80-82.
Commons
ВікіСховище має мультимедіа-дані до теми