Ернштедт Віктор Карлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Віктор Карлович Ернштедт
Народився 2 (14) грудня 1854(1854-12-14)
Петербург
Помер 8 (21) серпня 1902(1902-08-21) (47 років)
Петербург
Країна Російська імперія
Діяльність класичний філолог, візантолог, палеограф, викладач університету
Alma mater Петербурзький університет
Галузь класична філологія, палеографія
Заклад Санкт-Петербурзький Імператорський університет
Науковий керівник Ḟ. Ḟ. Sokolovd
Аспіранти, докторанти Церетелі Григорій Филимонович
Членство Петербурзька академія наук
Імператорське російське археологічне товариствоd
Діти Piotr Yernstedtd
Автограф

Віктор Карлович Ернштедт (*2 (14) грудня 1854(18541214), Петербург — †8 (21) серпня 1902(19020821)), Петербург)— російський філолог-класик, фахівець з античної палеографії, академік Петербурзької Академії наук (1898). Професор Петербурзького університету (1884). Займався переважно текстологічною критикою античних авторів.

Біографія[ред. | ред. код]

Родом зі шведської сім'ї, яка натуралізувалася в Росії. Навчався в Петербурзькому університеті на Історико-філологічному факультеті. Його головними наставниками були професори А.К. Наук, К.Я. Люгебіль і Ф.Ф. Соколов.

Два роки провів у Греції, знайомлячись із стародавніми епіграфічними пам'ятками і вдосконалюючись в методах їх дослідження, а потім ще один рік - в Італії, де предметом його занять було вивчення середньовічних рукописів, що містять твори античних і візантійських письменників.

Велика частина вчених праць вченого присвячена вивченню рукописів, критиці і виправленню текстів різних стародавніх і середньовічних грецьких письменників. Багато займався рукописами із зібрання відомого російського богослова і колекціонера, єпископа Порфирія Успенського.

Науково-дослідну діяльність в області класичної філології поєднував з великою педагогічною та громадською роботою.

Сім'я[ред. | ред. код]

Ернштедт Петро Вікторович (9 (21) червня 1890 — 25 грудня 1966) — видатний російський і радянський лінгвіст (еллініст та коптолог).

Бібліографія праць[ред. | ред. код]

  • Сборник статей по классической филологии. - СПб., 1907.

Література[ред. | ред. код]

  • Жебелев С.А. В. К. Ернштедт // ЖМНП. 1902, октябрь, отд. 4, с. 50 - 63.
  • Никитин П.В. В. К. Ернштедт // Известия имп. Академии наук, т. XVII, № 2 (1902, сентябрь), с. I - VI.
  • Фролов Э.Д. Русская наука об античности. Историографические очерки. Изд. 2-е. СПб., 2006, с. 249-253.
  • Церетели Г.Ф. В.К. Ернштедт // ВВ, т. IX, 1902, вып. 3 - 4, с. 691 - 696.
  • Церетели Г.Ф. Памяти В.К. Ернштедта, СПБ. 1903.

Посилання[ред. | ред. код]