Еротика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Еротичне зображення жіночої фігури

Еро́тика — мистецтво передачі сексуальних емоцій. Найчастіше еротика виражається за допомогою образотворчих мистецтв, літератури і пісень. Поведінка персонажів, зображених у еротичному творі може бути пов'язана як із щирим, майже божественним почуттям любові, так і зі звичайним сексуальним потягом. На відміну від порнографії, еротика не акцентує графічні деталі статевих органів і статевого акту. В еротиці часто присутній елемент недосказаності, незакінченості сюжету — закінчення зображуваної любовної прелюдії, її деталізація залишається на відкуп уяві глядача, читача або слухача. Тим не менш еротика подекуди збуджує уяву сильніше, ніж порнографія. Еротичні твори можуть піддаватись цензурі.

Ряд авторів, котрі притримуються феміністичних позицій, пропонують називати еротикою зображення рівноправних сексуальних відносин, а порнографією — нерівноправних, таких, які пригнічують сексуальні інтереси жінки. [1]

Міфологічні персонажі[ред.ред. код]

Еротика в культурі[ред.ред. код]

Масова культура[ред.ред. код]

Розповсюдження[ред.ред. код]

Еротика фіксувалася спочатку за допомогою фарб на різноманітних матеріалах (глина, полотно). Копія з натури існувала у одному примірнику і була витвором мистецтва. Відомі фрески та декор еротичного спрямування ще з часів Давнього Єгипту та Месапотамії. З появою фотографії еротика отримала можливість тиражуватися необмеженими накладами. У цей час розвиваються еротичні журнали. У комп'ютерну епоху еротика певний час існувала у форматі ASCII. Згодом з винайденням форматів GIF та JPEG вона стає нарівні з порно найпопулярнішим контентом мережі інтернет.

В Україні[ред.ред. код]

В Україні на сьогодні Національна експертна комісія з питань захисту суспільної моралі затвердила критерії розмежування порнографії та еротики. В середині лютого 2007 р. комісією було затверджено критерії стосовно друкованої, аудіовізуальної, електронної й іншої продукції, реклами, а також переданих і отриманих по комунікаційних лініях повідомлень і матеріалів, які належать до порнографічної або еротичної продукції.

  • Порнографією варто вважати детальне зображення сцен статевого акту і деталізовану демонстрацію оголених геніталій, якщо вони використовуються для збудження сексуальних інстинктів глядачів без будь-якої художньої або навчальної мети.
  • До еротики відносяться зображення оголеного тіла[3 1], а також геніталій — якщо кількість таких зображень не перевищує 20% від загальної кількості зображень і 50% від площі кадру або всього зображення. Показ відвертих сцен на дальньому плані «без явної візуалізації взаємодії геніталій» варто вважати еротикою, а демонстрацію групових і гомосексуальних зносин на передньому плані, сцен сексуального насильства і статевих збочень — порнографією.

Слід зазначити, що документ розроблений експертною комісією і містить наведені критерії, ще має бути затверджений Верховною Радою, перед тим будучи опрацьованим профільним комітетом ВР.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Адриан Гайгес, Татьяна Суворова. Любовь — вне плана, Москва «Собеседник», 1990. (рос.)


Помилка цитування: Теги <ref> існують для групи під назвою «3», але не знайдено відповідного тегу <references group="3"/>, або ж бракує закриваючого </ref>