Ерудиція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Леонардо да Вінчі — архетиповий і найвідоміший ерудит.

Еруди́ція ( – від лат. Eruditio - вченість, пізнання) — глибокі всебічні знання, широка поінформованість


Слово ерудиція прийшло з латинської: вчений вважається ерудитом (лат. eruditus), коли заняття і читання, супроводжувані осмисленням і висновками, викреслювали всю його грубість (лат. rudis, e-(ex-) + rudis), тобто «згладжували» його первісно сиру, ненавчену неввічливість. Ерудиція - глибина, блиск і широта, яка виникає в результаті навчання і систематичного читання й осмислення літературних, і не тільки, літературних джерел. Латинське слово «educare» означає «виводити з незнання»; отже освічена людина вміє робити критичні висновки, використовуючи дедуктивну логіку. Людина-ерудит має додаткові знання у більш великій області закритої інформації, має більш глибокі й тісні відносини з літературою і ширший інтелектуальний горизонт. Ерудиція має відношення до освіченої людини. Однак, це не одне і те ж. Людина-ерудит обов'язково освічена, але освічена людина - не обов'язково ерудит. Критична відмінність у тому, що людина-ерудит прагне подолати свою грубість і неосвіченість, в той час як просто освічена людина не вбачає у цьому особливої гідності. Людина-ерудит вникає в конкретні теми безпосередньо через книги і дослідження, а не з курсів навчання предмета.

Відомий італійський поет Джакомо Леопарді був ерудитом: він читав і вивчив класику самостійно, і був під глибоким впливом багатьох філософів. Серед найбільших давньоримських ерудитів був Марк Теренцій Варрон. Серед найбільших англійських ерудитів був письменник есеїст Сер Томас Браун.

Звичайний юрист - це той, хто вивчав і знає закон глибоко і повністю; а юрист-ерудит, крім того, детально знає історію закону, а також закони інших культур.

Ерудиція очевидна в літературній роботі, коли письменник-ерудит має загальне знання, що охоплює багато різних областей. Коли такий універсальний вчений знаходиться також в центрі діяльності кількох областей, його іноді називають «людиною універсальною (polymath)». Коли ж він не тільки в центрі діяльності кількох індивідуальних областей, але є лідером в них, його іноді називають «людиною історичною (polyhistor)».

Примітки[ред.ред. код]