Ерхард Вейгель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ергард Вейґель (Вайґель; нім. Erhard Weigel)
Ергард Вейґель
Ергард Вейґель
Ергард Вейґель
Народився 16 грудня 1625(1625-12-16)
Вайден (Верхній Пфальц)
Помер 21 березня 1699(1699-03-21) (73 роки)
Єна (місто)
Місце проживання Німеччина
Країна Німеччина
Національність Німець
Діяльність математик, астроном, викладач університету, педагог, філософ
Alma mater Лейпцизький університет
Галузь математика, фізика, астрономія, філософія
Заклад Єнський університет
Посада rector of the University of Belgraded, rector of the University of Jenad і rector of the University of Jenad
Науковий ступінь Magister Artiumd (1650) і доктор
Науковий керівник Філіп Мюллерd[1]
Відомі учні Самуель (Самуїл) фон Пуфендорф , Ґотфрід Вільгельм Лейбніц
Аспіранти, докторанти Johann Sturmd[2]
Ґотфрід Вільгельм Лейбніц[3]
Theophilus Wildiusd[4]
Christoph Vogeld[4]
Georg Schneiderd[4]
Philipp Otto Gerckend[4]
Georg Christoph Eimmartd[4]
August Wolfd[4]
Paul Reineld[4]
Jacob Philipp Werenbergd[4]
Georg Goetzed[4]
Christian Andreas Vinholdd[4]
Відомий завдяки: професор математики Єнського університету

CMNS: Ерхард Вейгель у Вікісховищі

Ергард Вейґель (нім. Erhard Weigel) — німецький математик, фізик, астроном і філософ. Освіту здобув у Лейпцизькому університеті (1647—1650). В 1653—1688 був професором математики у Єнському університеті. Вчитель Готфріда Вільгельма Лейбніца і Самуеля фон Пуфендорфа.

У 1688—1889 роках Вейґель публікує ряд статей, відомих під загальною назвою Небесна Геральдика (лат. Coelum Heraldicum).

Виступав за введення у школах вивчення математики, фізики та рідної мови замість латині.

Пам'ять[ред. | ред. код]

Іменем Вейгеля названо астероїд 9315 Вайгель.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Спекторский Е. В. Эргард Вейгель, забытый рационалист XVII века. — Варшава: Тип. Варшавского учебного округа, 1909. — 69 с.
  • Klaus-Dieter Herbst (Hrsg.): Erhard Weigel (1625—1699) und die Wissenschaften. Frankfurt am Main 2013.
  • Katharina Habermann, Klaus-Dieter Herbst (Hrsg.): Erhard Weigel (1625–1699) und seine Schüler. Beiträge des 7. Erhard-Weigel-Kolloquiums 2014. (Göttingen [Niedersachsen]): Universitätsverlag Göttingen, 2016. – 376 c. ISBN 978-3-86395-259-4.