Еріксон Лейф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Е́ріксон Лейф (бл. 970, Ісландія — †1020) — норвезький дослідник, син Еріка Рудого, що проплив на захід від Гренландії близько 1000 року в пошуках землі, вперше заміченої норвезькими мореплавцями в 986. Відвідав острів Баффіна, потім проплив уздовж берега Лабрадору до Ньюфаундленду, що він назвав Вінланд (Винна Земля), оскільки, за легендою, там зростав виноград.

В честь Лейфа Ерікссона названо головне міжнародне летовище Ісландії у місті Рейк'янесбаїр (Кеплавік).