Ерік Клептон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ерік Клептон, 2005
Ерік Клептон, 1977

Ерік Клептон (англ. Eric Clapton нар. 30 березня 1945) — британський рок-музикант, командор ордена Британської імперії, лауреат кількох премій Греммі. Клептон вважається одним із найвпливовіших діячів рок-музики: його ім'я тричі потрапило до Зали слави рок-н-ролу як соліста та у складі гуртів The Yardbirds і Cream, він посідає четверту сходинку у списку найвидатніших гітарістів за версією журналу Rolling Stone. Його прізвисько — «повільна рука» (англ. Slowhand).

Творчість Еріка Клептона зазнавала різних стильових впливів — від дельта-блюзу (альбом «Me and Mr. Johnson») до поп-музики (сингл «Change the World») і реггі (кавер-версія синглу Боба Марлі «I Shot the Sheriff»), грав з блюз-роковими (John Mayall's Bluesbreakers, The Yardbirds), та хард-роковими (Cream) гуртами, проте переважно музикант тримався блюзу.

Ерік Клептон брав участь у записах багатьох відомих музикантів. На запрошення Джордж Харрісона він записав сольну партію в пісні The Beatles «While My Guitar Gently Weeps», грав у записах Елтона Джона («Runaway Train», 1992), Стінґа («It’s Probably Me», 1992) і Шер («Love Can Build a Bridge», 1995).

Створена Клептоном в 1970 році балада «Layla» стала прообразом незліченної кількості гітарних композицій на романтичні теми. Перероблена версія пісні була визнана гідною в 1992 р. премії «Греммі». Журнал «Rolling Stone» включив неї в число 30 найвизначніших пісень в історії сучасної музики, а в аналогічному списку за версією музичного каналу VH1 вона зайняла 16-е місце.

В 1993 року Клептон виграв премії «Ґреммі» у найпрестижних номінаціях — «альбом року» («MTV Unplugged»), «пісня року» («Tears In Heaven») і «запис року» («Tears In Heaven»).

На честь Еріка Клептона названо астероїд 4305 Clapton[1].

Дискографія[ред.ред. код]

  • 1970 – Eric Clapton
  • 1973 – Eric Clapton's Rainbow Concert [live]
  • 1974 – 461 Ocean Boulevard
  • 1975 – There's One in Every Crowd
  • 1975 – E.C. Was Here [live]
  • 1976 – No Reason to Cry
  • 1977 – Slowhand
  • 1978 – Backless
  • 1980 – Just One Night [live]
  • 1981 – Another Ticket
  • 1983 – Money and Cigarettes
  • 1984 – Too Much Monkey Business
  • 1985 – Behind the Sun
  • 1986 – August
  • 1989 – Homeboy
  • 1989 – Journeyman
  • 1991 – 24 Nights [live]
  • 1992 – Rush
  • 1992 – Unplugged [live]
  • 1993 – Stages [live]
  • 1994 – From the Cradle
  • 1997 – Live in Montreux
  • 1998 – Pilgrim
  • 2000 – Riding with the King
  • 2001 – Reptile
  • 2002 – Eric Clapton Live
  • 2002 – One More Car, One More Rider [live]
  • 2004 – Me and Mr. Johnson
  • 2004 - 461 Ocean Boulevard Deluxe Edition ([live] from 1974)
  • 2004 – She's So Respectable
  • 2005 – Back home
  • 2006 - The Road To Escondido
  • 2007 - Complete Clapton
  • 2010 – Clapton
  • 2013 – Old Sock[2]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.
  2. New Eric Clapton Album 'Old Sock' Due in March

Посилання[ред.ред. код]

Шаблон:Ерік Клептон Шаблон:The Yardbirds Шаблон:Cream Шаблон:Derek and the Dominos


Гітара Це незавершена стаття про співака.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Велика Британія Це незавершена стаття про особу Великої Британії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.