Ерік Лаксман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ерік (Кирило) Лаксман (швед. Eric (Erich) Laxman; 27 липня (7 серпня) 1737, Нюслот (Нейшлот), Швеція, нині Савонлінна, Фінляндія – 5 (16) січня 1796[1]) — видатний вчений і мандрівник, хімік, зоолог, ботанік, географ. Академік Петербурзької АН (1770) та Швецької АН.

Ерік Лаксман народився 27 липня (7 серпня) 1737 року у Швеції в с. Нюслот (Нейшлот), нині Савонлінна, Фінляндія. Швед.

В кінці життя проживав в Російській імперії, на станції Древянскайя Тобольскої губернії.

Ерік Густавович помер 5 (16) січня 1796 року у віці 58 років.

Ерік Лаксман — автор опису виду мідиці середньої, Sorex caecutiens.

Нагороди[ред.ред. код]

  • Золота медаль від Катерини II за внесок у розвиток музеїв.
  • Дві золотих медалі від шведського короля Густава III за експонати, надіслані у шведські наукові товариства.

Джерела[ред.ред. код]

  1. «Лаксман Ерік Густавович». Велика Радянська Енциклопедія. Процитовано 13.5.2014. 

Посилання[ред.ред. код]