Ерімантський вепр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Berlin-tiergarten luetzowplatz herkules 20050506 p1030069.jpg

Ерімантский кабан — в давньогрецькій міфології величезний кабан, що жив на горі Ерімант і спустошував околиці міста Псофіса.

Мікенський цар Еврісфей велів Гераклу (Геркулесу) перемогти ерімантського кабана. Герой справився з цим завданням, але в дорозі до житла звіра трапилося нещастя.

У дорозі до Псофісу Геракл відвідав Кентавра Фолу, що жив у горах, який на знак шани відкрив перед сином Зевса глек з вином. Але запах вина рознісся далеко на всю округу, і його відчули інші кентаври. Вони пришли в лють, адже судина з вином належала всім кентаврам, а не одному Фолу. Кентаври увірвалися в печеру, де бенкетував Геракл, але герой переміг нападників. І вони були змушені втікати і довго переслідував їх, поки ті не сховалися в печері кентавра Хірона, друга Геракла. Герой вбіг в печеру розлючений і випустив стрілу, отруєну кров'ю Гідри. Але стріла уразила Хірона. Хірон, що володів безсмертям, не міг померти і жорстоко страждав від отрути, що проникла в рану, до тих пір, поки не передав своє безсмертя Прометею (по варіанту міфу — Асклепію), який, волею Зевса, повинен був бути скинутий Аїд. Хірон помер.

За іншою версією міфу в п'ятому подвигу Геракла випадково гине Фол, за необережності що подряпався отруєною стрілою.

Література[ред.ред. код]