Еріосиці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Еріосіце)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еріосиці
Neoporteria nigrihorrida
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Евдикоти
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Кактусові (Cactaceae)
Підродина: Cactoideae
Триба: Notocacteae
Рід: Еріосиці (Eriosyce)
Phil., 1872
Eriosyce sandillon[1]
(Gay) Phil., 1872

Eriosyce aerocarpa
Eriosyce andreaeana
Eriosyce aspillagae
Eriosyce aurata
Eriosyce bulbocalyx
Eriosyce chilensis
Eriosyce confinis
Eriosyce crispa
Eriosyce curvispina
Eriosyce engleri
Eriosyce esmeraldana
Eriosyce garaventae
Eriosyce heinrichiana
Eriosyce islayensis
Eriosyce krausii
Eriosyce kunzei (Cunze)
Eriosyce laui
Eriosyce limariensis
Eriosyce marksiana
Eriosyce napina
Eriosyce occulta
Eriosyce odieri
Eriosyce omasensis
Eriosyce recondita
Eriosyce rodentiophila
Eriosyce sandillon
Eriosyce senilis
Eriosyce sociabilis
Eriosyce strausiana
Eriosyce subgibbosa
Eriosyce taltalensis
Eriosyce tenebrica
Eriosyce umadeave
Eriosyce vertongenii
Eriosyce villicumensis
Eriosyce villosa

Посилання
Вікісховище: Category: Eriosyce
Віківиди: Eriosyce
EOL: 5189779
IPNI: 5320-1
ITIS: 907010
NCBI: 153855

Еріосиці,[2] Еріозіце[3] (Eriosyce Phil. (1872)) — рід сукулентних рослин з родини кактусових.

Етимологія[ред. | ред. код]

Eriosyce odieri
Eriosyce villosa
Eriosyce esmeraldana
Eriosyce napina

Назва складається з грец. «erion» — вовна і «sycon» — смоква. Це пов'язано з тим, що плоди рослин за зовнішнім виглядом схожі з голими плодами тутових дерев, але оповиті шерстистими м'якими колючками.

Синоніми[ред. | ред. код]

Опис[ред. | ред. код]

Стебло кулясте або дещо видовжене, велике. На колір від зеленого до сіро-блакитного. Багато видів мають стрижневе коріння, і більшість з них схильні до гниття, і, зокрема карликові види. Ґрунт, що використовується, повинен мати відмінний дренаж.

Ареал[ред. | ред. код]

Чилі, Перу, Аргентина. На схилах Анд вони можуть підійматися на висоту до 2 000 м над рівнем моря.

Систематика[ред. | ред. код]

Рід був описаний Рудольфом Філіппі у 1872 році. Eriosyce був колись дуже малочисленим родом. Але в кінці 20 ст. за висновками, зробленими Робочою групою IOS (Міжнародна організація з вивчення сукулентів), рід Eriosyce поповнився низкою до недавнього часу самостійних родів, які стали його синонімами. Цей рід включає Chileorebutia, Delaetia, Horridocactus, Islaya, Neochilenia, Neoporteria, Pyrrhocactus, Rodentiophila, і Thelocephala.

Сучасна систематика роду базується на дослідженнях Фреда Каттермана, Роберта Волласа, Рето Ніффелера і Урса Егглі.

Вважається, що рід налічує 35 видів.

Догляд та утримання[ред. | ред. код]

Влітку потребують багато світла, свіжого повітря і помірного зволоження. Взимку поливають дуже обмежено і утримують при температурі близько 10 °C. Землесуміш має бути поживною із значною кількістю (до 30 %) великозернистого піску і щебеню, pH — близько 5,8. Розмножують насінням. Сіянці ростуть повільно.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Eriosyce в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)
  2. а б в г Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К.: Українські пропілеї, 2003. — с. 110. ISBN 966-7015-28-9 (укр.)
  3. а б в г д С. М. Приходько. Кактуси. — Київ : Наукова думка, 1974. — 207., іл. с. (укр.)

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]