Еріосіце

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Еріосіце
Neoporteria nigrihorrida
Біологічна класифікація
Царство: Plantae
Відділ: Magnoliophyta
Клас: Magnoliopsida
Ряд: Caryophyllales
Родина: Cactaceae
Підродина: Cactoideae
Триба: Notocacteae
Рід: Eriosyce
Phil. (1872)
Види
Eriosyce aerocarpa
Eriosyce andreaeana
Eriosyce aspillagae
Eriosyce aurata
Eriosyce bulbocalyx
Eriosyce chilensis
Eriosyce confinis
Eriosyce crispa
Eriosyce curvispina
Eriosyce engleri
Eriosyce esmeraldana
Eriosyce garaventae
Eriosyce heinrichiana
Eriosyce islayensis
Eriosyce krausii
Eriosyce kunzei (Cunze)
Eriosyce laui
Eriosyce limariensis
Eriosyce marksiana
Eriosyce napina
Eriosyce occulta
Eriosyce odieri
Eriosyce omasensis
Eriosyce recondita
Eriosyce rodentiophila
Eriosyce sandillon
Eriosyce senilis
Eriosyce sociabilis
Eriosyce strausiana
Eriosyce subgibbosa
Eriosyce taltalensis
Eriosyce tenebrica
Eriosyce umadeave
Eriosyce vertongenii
Eriosyce villicumensis
Eriosyce villosa
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Eriosyce
EOL: 5189779
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 153855
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Eriosyce

Еріосіце,[1] Еріозїце[2] (Eriosyce Phil. (1872)) — рід сукулентних рослин з родини кактусових.

Етимологія[ред.ред. код]

Назва складається з грец. «erion» — вовна і «sycon» — смоква. Це пов'язано з тим, що плоди рослин за зовнішнім виглядом схожі з голими плодами тутових дерев, але оповиті шерстистими м'якими колючками.

Синоніми[ред.ред. код]

Опис[ред.ред. код]

Стебло кулясте або дещо видовжене, велике. На колір від зеленого до сіро-блакитного. Багато видів мають стрижневе коріння, і більшість з них схильні до гниття, і, зокрема карликові види. Ґрунт, що використовується, повинен мати відмінний дренаж.

Ареал[ред.ред. код]

Чилі, Перу, Аргентина. На схилах Анд вони можуть підійматися на висоту до 2 000 м над рівнем моря.

Систематика[ред.ред. код]

Рід був описаний Рудольфом Філіппі у 1872 році. Eriosyce був колись дуже малочисленим родом. Але в кінці 20 ст. за висновками, зробленими Робочою групою IOS (Міжнародна організація з вивчення сукулентів), рід Eriosyce поповнився низкою до недавнього часу самостійних родів, які стали його синонімами. Цей рід включає Chileorebutia, Delaetia, Horridocactus, Islaya, Neochilenia, Neoporteria, Pyrrhocactus, Rodentiophila, і Thelocephala.

Сучасна систематика роду базується на дослідженнях Фреда Каттермана, Роберта Волласа, Рето Ніффелера і Урса Егглі.

Вважається що рід налічує 35 видів.

Догляд та утримання[ред.ред. код]

Влітку потребують багато світла, свіжого повітря і помірного зволоження. Взимку поливають дуже обмежено і утримують при температурі близько 10 °C. Землесуміш має бути поживною із значною кількістю (до 30%) великозернистого піску і щебеню, pH — близько 5,8. Розмножують насінням. Сіянці ростуть повільно.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К.: Українські пропілеї, 2003. — с. 110. ISBN-966-7015-28-9 (укр.)
  2. а б в г д С. М. Приходько. Кактуси. − Видавництво «Наукова думка», 1974 (укр.)

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]