Еріх Ляйнсдорф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Еріх Ляйнсдорф (нім. Erich Leinsdorf; справжнє прізвище Ландауер, нім. Landauer; * 4 січня 1912, Відень 11 вересня 1993, Цюрих) — австрійсько-американський диригент[1]. Виступав і робив записи з провідними оркестрами та операми в Сполучених Штатах та Європі, здобув визнання завдяки високим стандартам, а також виразній індивідуальності[2]. Написав декілька книг на музичні теми.

Біографія та кар'єра[ред.ред. код]

Ляйнсдорф народився в єврейській родині у Відені. У віці 5 років почав навчатися музиці в місцевій школі, грав на віолончелі і займався по класу композиції. Потім навчався в Моцартеумі та Віденській академії музики. У 1934—1937 роках був помічником Бруно Вальтера та Артуро Тосканіні на Зальцбурзькому фестивалі. У 1938 році через аншлюс залишив Австрію і переїхав в США. Працював в Метрополітен-опера, а у 1939 році був призначений відповідальним за німецький репертуар (спеціалізацією Ляйнсдорфа були опери Вагнера). У 1942 році отримав американське громадянство.

У 1943—1946 роках керував Клівлендським оркестром, проте велику частину цього терміну був відсутній через службу в армії США. У 1947—1955 роках очолював Рочестерський філармонічний оркестр, потім працював в Нью-Йоркській міській опері і знову в Метрополітен-опера.

У 1962—1969 роках Ляйнсдорф був музичним керівником Бостонського симфонічного оркестру. На цей період припав концерт 22 листопада 1963 року, коли він був змушений повідомити публіці про вбивство президента Кеннеді і поза програмою виконав зі своїм оркестром похоронний марш з Третьої симфонії Бетховена.

Надалі Ляйнсдорф головним чином виступав в якості запрошеного диригента, якщо не вважати період керівництва Симфонічним оркестром Берлінського радіо у 1978—1980 роках.

Репертуар і записи[ред.ред. код]

Серед записів Лйянсдорфа відомими є вагнерівський репертуар Метрополітен-опера» — опери «Тангейзер» (1941), «Лоенгрін» (1943), а також римський запис опери «Тоска» Пуччіні (1957). Важливе місце серед записів Ляйнсдорфа займають симфонії Густава Малера.

З Бостонським оркестром Ляйнсдорф записав симфонії і всі фортепіанні концерти Прокоф'єва (соліст — Джон Браунінг).

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Leinsdorf, Erich (1976). Cadenza: A Musical Career. Boston: Houghton Mifflin. ISBN 0395244013. 
  • Leinsdorf, Erich (1981). The Composer's Advocate: A Radical Orthodoxy for Musicians. New Haven: Yale University Press. ISBN 0300024274. 
  • Leinsdorf, Erich (1997). Erich Leinsdorf on Music. Portland, OR: Amadeus Press. ISBN 157467028X. 

Примітки[ред.ред. код]

  1. Slonimsky, N. (1994). The Concise Baker's Biographical Dictionary of Musicians (вид. 8th edition). New York: G. Schirmer. с. 559. ISBN 002872416X. 
  2. Bruce Eder. «Erich Leinsdorf Biography». All Music. Процитовано 2007-05-25. 

Посилання[ред.ред. код]