Есенціалізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Есенціалі́зм (від лат. essentia — «істість») — це уявлення про те, що філософія чи наука може досягнути та представити абсолютну істину, наприклад, необхідні або значущі сутності об'єктів, теоретичне та філософське наста́влення, яке характеризується приписуванням деякій сутності незмінного набору якостей і властивостей (наприклад, концепція «ідей» Платона).

Термін есенція, що виник у схоластичній філософії, був латинським еквівалентом аристотелівської другої сутності, яка визначала сукупність якостей речі, її щойність. Похідний від «есенції» термін Е. використовується щодо теорій, у яких стверджується наявність незмінних і вічних якостей речей, об'єднаних певною родовою характеристикою.

У філософії нового та новітнього часу есенціалістське наставлення зазнало значної критики з боку таких авторів як Маркс, Ніцше, Сартр і багатьох інших.

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • (рос.) Джери Д., Джери Дж. Большой толковый социологический словарь в 2-х т. — М.: АСТ, Вече, 1999. — Т. 2 — 528 с.


Аристотель Це незавершена стаття з філософії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.