Есківа Фалькао Флорентіно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Есківа Фалькао Флорентіно
зображення
Загальна інформація
Громадянство Бразилія Бразилія
Народився 12 грудня 1989(1989-12-12) (34 роки)
Віторія (Еспіриту-Санту)
Вагова категорія напівсередня
середня
Зріст 171
Професіональна кар'єра
Перший бій 15 лютого 2014
Останній бій 1 липня 2023
Боїв 31
Перемог 30
Перемог нокаутом 20
Поразок 1
Спортивні медалі
Представник Бразилія Бразилія
Бокс
Олімпійські ігри
Срібло Лондон 2012 до 75 кг
Чемпіонат світу з боксу
Бронза 2011 Баку до 75 кг
Південноамериканські ігри
Бронза Медельїн 2010 до 69 кг

Есківа Фалькао Флорентіно (порт. Esquiva Florentino, 12 грудня 1989) — бразильський боксер, призер Олімпійських і Південноамериканських ігор та чемпіонату світу серед аматорів.

Ім'я Есківа, яке перекладається з португальської як «ухилятися», дав сину його батько і тренер Адегард Камара Флорентіно, колишній професійний боксер, щоб обійти заборону тренеру робити підказки боксеру під час бою і направляти сина просто вигукуючи його ім'я.

Есківа — молодший брат бронзового олімпійського медаліста з боксу 2012 року у вазі до 81 кг Ямагучі Фалькао Флорентіно.

Аматорська кар'єра[ред. | ред. код]

На Південноамериканських іграх 2010 в категорії до 69 кг завоював бронзову медаль, програвши у півфіналі Браяну Кастаньйо (Аргентина).

На чемпіонаті світу 2011 в категорії до 75 кг завоював бронзову медаль.

  • В 1/32 фіналу переміг Мамаду Фолла (Сенегал) — 25-9
  • В 1/16 фіналу переміг Роба Янковськи (Австрія) — 15-9
  • В 1/8 фіналу переміг Ентоні Огого (Англія) — 17-12
  • У чвертьфіналі переміг Донабека Сужанова (Казахстан) — 13-10
  • У півфіналі програв Мурата Рьота (Японія) — 11-24

На Олімпійських іграх 2012 завоював срібну медаль.

  • В 1/8 фіналу переміг Солтана Мігітінова (Азербайджан) — 24-11
  • У чвертьфіналі переміг Золтана Харча (Угорщина) — 14-10
  • У півфіналі переміг Ентоні Огого (Велика Британія) — 16-9
  • У фіналі програв Мурата Рьота (Японія) — 13-14

Професіональна кар'єра[ред. | ред. код]

2014 року Есківа дебютував на професійному рингу. Впродовж 2014—2022 років провів 30 переможних боїв, з них 20 закінчив достроковою перемогою.

У жовтні 2022 року Міжнародна боксерська федерація оголосила Фалькао обов'язковим претендентом на титул чемпіона світу IBF у середній вазі, яким володів Геннадій Головкін (Казахстан). Геннадій Головкін вирішив відмовитися від титулу IBF. 1 липня 2023 року Есківа Фалькао вийшов на бій за вакантний титул проти Вінченцо Гуалтьєрі (Німеччина).

У своєму рідному місті Вупперталь міцний 30-річний німецький боксер несподівано переміг фаворита одностайним рішенням суддів, завоювавши титул чемпіона. Фалькао, двічі в поєдинку побувавши в нокдаунах, ніяк не міг підлаштуватися під суперника і зазнав першої поразки.

Посилання[ред. | ред. код]