Естонська мова
| Естонська мова eesti keel |
|
|---|---|
 Поширення естонської мови: Мова більшості
Мова меншості
|
|
| Поширена в: | Естонія |
| Регіон: | Північна Європа |
| Носії: | 1,05 млн (1989) |
| Класифікація: | Уральська Фіно-угорська Прибалтійсько-фінська |
| Офіційний статус | |
| Державна: |  Естонія |
| Офіційна: |  Європейський Союз |
| Регулює: | Інститут естонської мови |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | et |
| ISO 639-2 | est |
Есто́нська мо́ва (eesti keel) — мова естонців, офіційна мова Естонії і Європейського Союзу. Рідна для понад 1,1 мільйона людей[1] у Естонії та десятків тисяч за її межами у емігрантських спільнотах. Писемність на основі латинського алфавіту.
Зміст |
Класифікація[ред.]
Естонська мова належить до прибалтійсько-фінської групи угрофінських мов уральської мовної сім'ї.
Статус[ред.]
Естонська мова вперше набула офіційного статусу і стала єдиною державною мовою Естонії у 1918 році зі здобуттям цією державою незалежності.
З 1940 року з радянською окупацією статус естонської мови став знижуватися: вона перестала бути єдиною державною мовою — другою стала російська, звужувалося використання естонської мови в багатьох сферах: в міжнародних переговорах, дипломатичній переписці, у зовнішній торгівлі та на торговельних знаках, у питаннях, що стосувалися збройних сил, у навчанні. Естонська мова була витіснена з викладання та позбавлена можливостей розвитку термінології в сферах навігації, мореплавства, авіації та залізничного транспорту, вона також перестала використовуватися у гірничо-видобувній, енергетичній, текстильній та деяких областях важкої промисловості, позаяк більшість промислових підприємств перебували під прямим всесоюзним контролем з Москви.[2].
Ситуація змінилася із розпадом Радянського Союзу і відновленням незалежності 20 серпня 1991 року. Нині естонська мова — єдина офіційна у Естонії, а також одна з офіційних мов Європейського Союзу.
Історія[ред.]
Поширення[ред.]
У 2000 році естонська мова була рідною для 1,1 млн осіб, серед яких 965 000 проживало у Естонії і 160 у інших країнах світу, зокрема Росії (Ленінградська, Псковська, Омська області та ін.), США, Канаді, Німеччині, Австралії, Великобританії, а також у Латвії.
Згідно з переписом населення СРСР 1970 року загальне число носіїв естонської мови становило 1007,4 тис. осіб.
Діалекти[ред.]
У естонській мові розрізняють два головних наріччя, котрі сильно відрізняються одне від одного:
- Північноестонське наріччя:
- Середньоестонська група діалектів:
- Центральний діалект;
- Острівний діалект;
- Східний діалект;
- Північноестонська група діалектів:
- Береговий діалект;
- Алутагузеський діалект;
- Середньоестонська група діалектів:
- Південноестонське наріччя:
- Мулькський (мульгиський) діалект;
- Тартуський діалект;
- Вируський діалект.
Навчання[ред.]
Естонську мову окрім Естонії, вивчають у 40 вищих навчальних закладах світу (2004), як основну спеціальність, додаткову спеціальність, факультативний предмет або предмет за вибором. Найтриваліша традиція навчання естонської мові існує в університетах Фінляндії, Швеції та Угорщини. За кількістю місць навчання вирізняється Німеччина, де естонську мову вивчають у 7 вишах.
Естонська мова також включена у програму майже 30 загальноосвітніх шкіл, шкіл додаткової освіти та мовних курсів у Європі, Сполучених Штатах Америки, Канаді та Австралії.
Писемність[ред.]
- Основна стаття: Естонська абетка
Естонський алфавіт склався на базі латинського, який було пристосовано до потреб естонської мови. Алфавіт має 27 літер, з них шість мають діакритичні знаки.
| A a | B b | D d | E e | F f | G g | H h |
| I i | J j | K k | L l | M m | N n | O o |
| P p | R r | S s | Š š | Z z | Ž ž | T t |
| U u | V v | Õ õ | Ä ä | Ö ö | Ü ü |
Літери f, š, z та ž трапляються лише в іншомовних словах. Естонська вимова літер z та ž є відповідно /s/ та /š/: zlott, žetoon. У власних іменах німецького походження z вимовляється як /ts/: Mozart, Leibniz. В іншомовних словах та власних іменах використовуються також латинські літери, що не увійшли до складу естонською абетки. Найбільш уживаними серед них є Cc Čč Qq Ww Xx Yy.
Лексика[ред.]
Щодо етимології, то більшість естонських слів мають фінно-угорське походження. Значні також запозичення з германських (в основному з нижньонімецької) та балтійських мов. Зустрічаються слов'янізми, запозичені, очевидно, з російської через фінську мову, а також англіцизми (головно неологізми кінця XX — початку XXI століття) та інтернаціоналізми[3].
Приклад[ред.]
«Заповіт» Т. Шевченка естонською мовою (переклав Айн Каалеп)
|
Джерело: Українська бібліотека
Приклад[ред.]
- ↑ Естонська мова на сайті Ethnologue.org
- ↑ K. Nyman Metcalf. Estonia 1918–1994. The Development of Human Rights, — Stockholm, 1994, — р. 65-68.
- ↑ (ест.) Етимологічний словник естонської мови
Бібліографія[ред.]
- Eesti keele käsiraamat. Koostajad: Mati Erelt, Tiiu Erelt, Kristiina Ross. Eesti Keele Sihtasutus 2007, Tallinn.
- Mati Hint. Häälikutest sõnadeni. Eesti Keele Instituut 1998, Tallinn.
- Пялль Э. Н. Краткий русско-эстонский разговорник. ― М., 1940.
Див. також[ред.]
Посилання[ред.]
|
||||||||||||||
|
|||||
 |
Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
