Мауріц Корнеліс Есхер
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мавриц Корнеліс Ешер (нід. 
Maurits Cornelis Escherфайл , 17 червня 1898 — 27 березня 1972) — нідерландський художник-графік. Відомий перш за все своїми концептуальними літографіями, гравюрами на дереві й металі, в яких він майстерно досліджував пластичні аспекти понять нескінченності і симетрії, а також особливості психологічного сприйняття складних тривимірних об'єктів.
Зміст |
[ред.] Біографія
Народився 17 червня 1898 року в Левардені (Нідерланди), молодший син у сім'ї інженера-гідравліка Жоржа Арнолда Ешера й Сари Ґлайхман, дочки міністра.
З 1907 року Мавриц вчиться теслярської справи та гри на піаніно, ходить в середню школу.
Оцінки з усіх наук у Маврица були незадовільні, окрім малювання. Учитель малювання помітив талант у хлопчика й навчив його робити гравюри по дереву.
У 1916 році Ешер виконує свою першу графічну роботу, гравюру на фіолетовому лінолеумі - портрет свого батька Ж. А. Ешера.
Він відвідує майстерню художника Герта Стегемана, що мав друкарський верстат. На цьому верстаті було віддруковано перші гравюри Ешера.
У 1918-1919 роках Ешер відвідує Технічний коледж у нідерландському містечку Делфті.
Він отримав відсрочку від служби в армії, щоб учитись далі, але через погане здоров'я Мавриц не упорався з навчальним планом, і його відрахували. Так він не здобув вищої освіти. Ешер вчиться в Школі архітектури й орнаменту в місті Гарлемі. Там він навчається малюванню в Самюеля Єссуруна де Мескіти, що відбилося в житті й творчості Ешера. У 1944 р. Мескіту було заарештовано, і він помер у концтаборі. Усе життя Ешер зберігав у себе учителів ескіз з відбитком німецько-фашистського чобота .
У 1921 році родина Ешера відвідала Рів'єру й Італію. Зачарований рослинністю й кольорами середземноморського клімату, Мавриц зробив детальні малюнки кактусів і оливкових дерев. З'явилася перша публікація в журналі - "Великодні квіти" (гравюра на дереві). Ешер закінчує школу мистецтв і вирушає подорожувати по центральній Італії; робить багато ескізів та замальовок. У вересні відвідує в Іспанії Альгамбру, вважаючи її за найцікавішу, особливо її величезні мозаїки "колосальної складності з математично-художнього сенсу". У деталях скопіювавши арабські візерунки, Ешер назавжди піддався чарівності орнаментів, що повторюються. Перша його тесселяція називалася «Вісім голів». 1923-25 рр. - подорож до Італії; познайомився з швейцаркою Єттою Умікер. Малює з натури. Перша його виставка у Сієні(Італія) та Гаазі (Голандія). 12 червня вінчається з Єттою у Віареджіо; переїздить до Риму. У 1926 р. народився старший син Жорж, у 1930 р. – молодший, Артур. Уже тоді Ешер був відомою особою в Європі: на Жоржевих хрестинах були король Італії Еммануіл та Муссоліні. У 1929 р. в Нідерландах за один рік пройшли аж 5 персональних виставок художника. У 1929 році виходить перша літографія "View of Goriano Sicoli", Arbuzzi. Наступного року Ешер прилучається до асоціації художників-графіків, трохи згодом - до студії Pulchi. Він має велику пошану як "терплячий, спокійний холодний кресляр", а його роботи критикують за їхню "зайву інтелектуальність".
У 1930-і роки виходить з друку книга "Жахливі пригоди схоластики" з гравюрами на дереві роботи Ешера. Його твори на виставці сучасної гравюри (поліграфія) "Сторіччя Прогресу" в Чикаго здобули лише позитивні відгуки. Коли в 1935 р. дев'ятирічного Ешерового сина примусували носити форму гітлер'югенда, художник зрозумів, що прийшов гіркий час покинути Італію. Родина переїздить до Швейцарії, і без південного сонця Маурица повсякчас долає депресія. Одного разу Ешер показав свої тесселляции брату Берендові. Беренд, професор геології, був уражений гравюрами та побачив у них утілення ідей кристалографії. Він прислав брату перелік книг, і Ешер захопився теоретичною складовою справи. У лютому 1941 р. Ешер з дружиною переїхав до Нідерландів, у місто Барн. У цьому місті він мешкав до самої смерті. У 1946 році Ешер починає цікавитися технологією глибокого друку.
І хоча ця технологія була набагато складніша за ту, якою користувався Ешер до цього і вимагала більше часу на створення картини, але результати вражали — тонкі лінії й точна передача тіней.
Одну з найвідоміших робіт в техніці глибокого друку "Крапля роси" було закінчено в 1948 році. У 1950 році Мауриц Ешер здобув популярність як лектор. Тоді ж,в 1950 році,пройшла його перша персональна виставка в Сполучених Штатах, і його роботи починають купувати. 27 квітня 1955 року Маврица Ешера посвячують в лицарі. Продаж картин починає приносити пристойні гроші, але Ешер, як і до цього, веде аскетичний спосіб життя. До самої смерті він не спілкувався майже ні з ким . На початку 60-х років вийшла в світ перша книга з роботами Ешера «Grafiek en Tekeningen», у якій 76 робіт прокоментував сам автор.
Книга сприяла порозумінню серед математиків і кристалографів, серед яких були представники з Росії та Канади. У серпні 1960-го Ешер прочитав лекцію з кристалографії в Кембріджі. Відтоді математичні та кристаллографичні аспекти творчості Ешера стають дуже популярними. У 1970-м - операція та тривала госпіталізація. Ешер переїздить до Rosa-Spier-Foundation Laaren у будинок для старих художників.
Друкують "De werelden van M.C.Escher" ( Світ Ешера ). М.С Ешер помирає в 1972 році в лютеранській лікарні Гилверсума (Hilversum).
[ред.] Біля воріт чарівного саду
В 1954 р. в Амстердамі відбулася велика виставка Ешера, приурочена до Міжнародного математичного конгресу. Відтоді вся фізико-математична література рясніє гравюрами Ешера. Нобелівський лауреат Чен Нін Ян використовував його «Вершника» для пояснення принципів симетрії в квантовій механіці.
Роботи Ешера – це приголомшливі світлини(ілюстрації) до математичних ідей періодичності і теорії кристалографічних груп, вони демонструють типи симетрії, застосовані в інженерній справі, геології і криптографії. А художник сміявся: він жодного разу в житті не одержав гарної оцінки з математики й був математично необізнаний. Коли одного разу відомий геометр Кокстер запросив Ешера на свою лекцію про математичний зміст його літографій, художник не зрозумів майже ні слова. Що ж, як писав сам Ешер, «математики знаходять шлях до брам саду. Але вони ніколи не заходять усередину, щоб оцінити його насолоду». Знайдіть шлях до його альбомів і подивіться в сади Ешера, де ростуть ящірки і привиди і біжать догори-додолу запаморочливі драбини
[ред.] Небагато фактів про господаря неможливих світів
Найбільша картина Маурица Ешера, на якій представлена послідовність 10 трансформацій, – «Метаморфози-2». Це полотно розміром 19 см на 3,9 м.
Одного разу, щоб знайти кошти на круїз по Середземному морю, Ешер звернувся до морської компанії «Адрія». Він запропонував гравюри кораблів і портів, які зробить в дорозі, як платню за подорож. В «Адрії» залюбки погодилися.
Як і багато геніїв, Ешер був лівша. Він малював лівою рукою, а писав правою.
Уславлену серію гравюр «Дні творіння» Ешер створив після загибелі брата-альпініста.
Створюючи «Рептилій», Ешер спочатку виліпив фігурку крокодила з пластиліну та пересував її по столу,аби замалювати його з різних боків.
У спадщині Маурица Ешера 448 ксилографій, линогравюр і літографій, понад 2000 малюнків. З них рівно 137 – теселяції. Остання, з привидами, – рішення загадки, що її був прислав математик Роджер Пенровз.
[ред.] Див. іще
- [1] - теселяції М.К. Ешера
- [2] - галерея робіт М.К. Ешера
- [3] - галерея робіт М.К. Ешера з описом на українській мові
- [4] - англомовна сторінка: біографія, галерея, видання
 |
Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
