Етана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Етана (шум. en.te.na lugal.e lu bi.in.e.de; акад. e-ta-na) — міфічний цар (лугаль) давнього шумерського міста Кіша, що правив на початку III тисячоліття до н. е. За «Царським списком» Етана — 13-й правитель, за давнішої традиції — 1-й цар цієї династії. Його попередники, названі в «Царському списку», імовірно вигадані компіляторами і носять «звірині» імена семітського походження (Калбум — «собака», Калумум — «ягня», Зукакіпу — «скорпіон»), пов'язані з магією. Припускають, що ці імена походять з епохи формування шумерської народності, епохи первіснообщинного ладу.

Легендарний життєпис[ред.ред. код]

Етана був першим правителем Шумера, про чиї діяння збереглися фрагментарні джерела. У «Царському списку» про нього йдеться як про правителя,«який стабілізував всі землі». Це твердження знайдене в документі, датованому тисячоліттям після правління Етана. У зв'язку з цим висувають припущення, що він встановив своє панування не тільки в Шумері, а й на деяких сусідніх територіях. Не випадково, згодом титул «цар Кіша» сприймався як цар-гегемон, що стоїть над усіма іншими правителями та царями.

Те, що Етана був примітною і неабиякою фігурою в ранній історії Шумеру, підтверджується легендарним характером його діяльності, про що йдеться в тому ж «Царському списку» — мовляв цей цар «був людиною, що зійшла на небеса», а також у семіто-аккадській поемі (шумерський її прототип досі не знайдено) початку II тисячоліття до н. е.., де згадується той же міфічний мотив. За цією легендою, Етана був набожним, богобоязливим царем, який віддано і сумлінно дотримувався приписів божественного культу, але був проклятий бездітністю і не мав спадкоємця свого імені. Тому його заповітним бажанням було добути «рослину народження», але та знаходилася на небесах поза досяжністю смертного. Аби потрапити на небеса, Етана заручився допомогою орла, врятованого ним з ями, куди його вкинула змія, чию дружбу орел зрадив і чиїх дитинчат зжер. З величезної висоти земля здалася Етані не більше «борозни», а море — «мискою з юшкою». Коли ж вони зовсім зникли з виду, Етана злякався … — На цьому текст обривається. Кінець історії досі знайти не вдалося. Очевидно, за переказом, Етана не залишився на небесах, бо судячи з похоронної пісні з таблички, що є в Музеї імені Пушкіна, а також однієї з табличок аккадського епосу про Гільгамеша, Етану описують вже в Нижньому світі, куди потрапляють усі смертні, незалежно від їхньої слави. Судячи з того, що Етана, за «Царським списком» заступив його син Баліх, той все ж таки мав спадкоємця.

Ця легенда користувалася популярністю серед різьбярів печаток, судячи з кількості печаток з зображенням смертного, що піднімається до небес на крилах орла. Тож можна припустити, Етана був могутньою і величною фігурою, чиє життя та подвиги захоплювали уяву давніх співаків і поетів Шумеру.

«Царський список» повідомляє що Етана правив буквально фантастичну кількість років, а саме 1560 років (є варіанти 635 років). Після Етани, за «Царським списком», слідували семеро доволі безликих царів, включаючи й сина Етани Баліха, аж поки на престол не ступив Ен-Мебарагесі, про якого збереглося більше відомостей. Деякі з цих правителів мали радше семітські, ніж шумерські імена і, за списком, всі правили по кілька сотень років.

Література[ред.ред. код]

  • Michael Haul: Das Etana-Epos. Ein Mythos von der Himmelfahrt des Königs von Kisch. In: Göttinger Arbeitshefte zur altorientalischen Literatur (GAAL) 1, XII, Seminar für Keilschriftforschung, Göttingen 2000, ISBN 3-00-008706-0
  • Wayne Horowitz: Mesopotamian cosmic Geography (Mesopotamian civilizations 8). Eisenbrauns, Winona Lake 1998, ISBN 0-931464-99-4
  • Joan Oates: Babylon. Stadt und Reich im Brennpunkt des Alten Orient. Gondrom, Bindlach 1990, ISBN 3-8112-0727-X
  • H. Freydank: Die Tierfabeln im Etana-Mythos. In: Mitteilungen des Instituts für Orientforschung. 17, 1971, S. 1-13
  • Wolfgang Röllig: Überlegungen zum Etana-Mythos. In: Ingrid Gamer-Wallert, Wolfgang Helck (Hrsg.): Gegengabe. Festschrift für Emma Brunner-Traut, Tübingen, Attempto 1991, S. 283–288
  • История Древнего Востока. Зарождение древнейших классовых обществ и первые очаги рабовладельческой цивилизации. Часть 1. Месопотамия / Под редакцией И. М. Дьяконова — М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1983. — 534 с. — 25 050 экз.
  • Крамер Самюэль. Шумеры. Первая цивилизация на Земле / Пер. с англ. А. В. Милосердовой — М.: ЗАО Центрполиграф, 2002. — 384 с. — (Загадки древних цивилизаций). — 7 000 экз. — ISBN 5-9524-0160-0.
  • Бертман Стивен. Месопотамия: Энциклопедический справочник / Пер. с англ. А. А. Помогайбо; коммент. В. И. Гуляев — М.: Вече, 2007. — 414 с. — (Библиотека мировой истории). — ISBN 5-9533191-6-4.
  • Белицкий Мариан. Шумеры. Забытый мир / Пер. с польского — М.: Вече, 2000. — 432 с. — (Тайны древних цивилизаций). — 10 000 экз. — ISBN 5-7838-0774-5.
  • История и Культура Древнего Востока. Энциклопедический словарь.