Ета-мезон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ета-мезони — нейтральні елементарні частинки з ізотопічним спіном 0, що являють собою мезони з прихованою дивністю. Існує два їх різновиди: ета-нуль-мезон η і ета-штрих-мезон η '. η-мезон входить в октет псевдоскалярних мезонів, а η' утворює синглет що його доповнює.

η-мезон відкритий на Беватроні в 1961 році.[1] η′-мезон відкритий в 1964 році.[2]

Ета-мезони є істинно нейтральними частинками, тобто, кожен з них є античастинкою для самого себе.

Частинка Кварковий склад Маса спокою, МеВ IG JPC Q S c Середній час життя, с Основний канал розпаду
η \frac1{\sqrt{6}}\left(u\tilde{u}+d\tilde{d}-2s\tilde{s}\right) 547,853 ± 0,024 0+ 0−+ 0 0 0 5,1×10−19 γ + γ
π0 + π0 + π0
π+ + π + π0
π+ + π + γ
η′ \frac1{\sqrt{3}}\left(u\tilde{u}+d\tilde{d}+s\tilde{s}\right) 957,78 ± 0,06 0+ 0−+ 0 0 0 3,1×10−21 π+ + π + η
ρ0 + γ
π0 + π0 + η

Різниця мас ета- і ета-штрих-мезонів є загадкою що яку кваркова модель не може пояснити. Для її пояснення використовують інстантони.

Примітки[ред.ред. код]

  1. A. Pevsner et al. Evidence for a Three-Pion Resonance Near 550 Mev // Phys. Rev. Lett.. — 7 (1961-12-01) (11) С. 421-423. Процитовано 2011-08-01.
  2. G.R. Kalbfleisch et al. Observation of a Nonstrange Meson of Mass 959 MeV // Phys. Rev. Lett.. — 12 (1964-05-04) (18) С. 527-530. Процитовано 2011-08-01.