Ета-мезон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ета-мезони — нейтральні елементарні частинки з ізотопічним спіном 0, що являють собою мезони з прихованою дивністю. Існує два їх різновиди: ета-нуль-мезон η і ета-штрих-мезон η '. η-мезон входить в октет псевдоскалярних мезонів, а η' утворює синглет що його доповнює.

η-мезон відкритий на Беватроні в 1961 році.[1] η′-мезон відкритий в 1964 році.[2]

Ета-мезони є істинно нейтральними частинками, тобто, кожен з них є античастинкою для самого себе.

Частинка Кварковий склад Маса спокою, МеВ IG JPC Q S c Середній час життя, с Основний канал розпаду
η 547,853 ± 0,024 0+ 0−+ 0 0 0 5,1× 10−19 γ + γ
π0 + π0 + π0
π+ + π + π0
π+ + π + γ
η′ 957,78 ± 0,06 0+ 0−+ 0 0 0 3,1× 10−21 π+ + π + η
ρ0 + γ
π0 + π0 + η

Різниця мас ета- і ета-штрих-мезонів є загадкою що яку кваркова модель не може пояснити. Для її пояснення використовують інстантони.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. A. Pevsner та ін. (1 грудня 1961). Evidence for a Three-Pion Resonance Near 550 Mev. Phys. Rev. Lett. 7 (11): 421–423. Процитовано 1 серпня 2011.  {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)
  2. G.R. Kalbfleisch та ін. (4 травня 1964). Observation of a Nonstrange Meson of Mass 959 MeV. Phys. Rev. Lett. 12 (18): 527–530. Процитовано 1 серпня 2011.  {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)