Еусоціальність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Роювання м'ясоїдних мурах (Iridomyrmex purpureus)

Еусоціальність (грец. ey — «справжній» + «соціальність») — найвищий рівень суспільної організації. Нижчими рівнями є пресоціальність, субсоціальність, парасоціальність і квазісоціальність.[1]

Приклади[ред.ред. код]

Найвідомішими прикладами еусоціальних комах є мурахи, бджоли, оси (ряд Перетинчастокрилі), ряд терміти, які мають репродуктивну королеву (чи кілька королев) і більш чи менш стерильних робітників і/або солдат. Серед ссавців еусоціальними видами є Кротячий пацюк і дамарський землекоп (Cryptomys damarensis).[2] Еусоціальність із наявністю стерильних індивідів (репродуктивна спеціалізація) є найбільш екстримальним прикладом сімейного добору. Феномен репродуктивної спеціалізації був знайдений у багатьох організмів. Він включає в себе продукування колонією стерильних членів, які ефективно виконують інші завдання, турбуючись про репродуктивних членів. Це може прояснити деякі випадки самопожертви заради групи (альтруїзм).

Історія[ред.ред. код]

Вперше термін був впроваджений в 1966 році Suzanne Batra[3] і отримав точніше означення Е. О. Вілсоном.[4] Термін оригінально вживався для опису організмів (спочатку тільки безхребетних), що володіють певними рисами: [5][6]

  1. Репродуктивний розподіл праці (із чи без стерильних каст)
  2. Перекривання поколінь
  3. Кооперативний догляд за потомством

Дискусії щодо визначення[ред.ред. код]

Після визначення Вілсона інші автори розширити або звузити його визначення еусоціальності, фокусуючись на природі і рівні розподілу праці, що не було чітко означено Вілсоном. Вузьке визначення вимагає незворотності між різними поведінковими групами чи кастами (по відношенню, наприклад, до стерильності або інших рис). Це визначення виключає усіх хребетних (включаючи соціальних кротячих пацюків), жоден з яких не має незворотніх каст. [7] Широке визначення вважатися еусоціальністю будь-який часовий розподіл праці або будь-який невипадковий розподіл репродуктивного успіху, деякі автори навіть вважають, що люди теж можуть вважатись еусоціальними тваринами. [8] Інші автори вважають, що ієрархічна класифікація є недостатньою для визначення еусоціальності.[1]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. а б James T. Costa & Terrence D. Fitzgerald 2005 Social terminology revisited: Where are we ten years later? Ann. Zool. Fennici 42:559-564 PDF
  2. Burda, H. Honeycutt, R. L, Begall, S., Locker-Grutjen, O & Scharff A. (2000) Are naked and common mole-rats eusocial and if so, why? Behavioral ecology and sociobiology 47(5):293-303 Abstract
  3. Batra, S. W. T. 1966: Nests and social behavior of halictine bees of India (Hymenoptera: Halictidae). — Indian J. Entomol 28 375-393.
  4. Wilson, E. O. 1971: The insect societies. — Belknap Press of Harvard University Press. Cambridge. Massachusetts.
  5. Michener, C. D., Annu. Rev. Entomol, 1969, 14, 299-342.
  6. Gadagkar, Raghavendra (1993) And now... eusocial thrips!. Current Science 64(4):pp. 215-216 PDF
  7. Crespi, B.J. and Yanega, D. (1995) The definition of eusociality. Behav. Ecol. 6, 109–115
  8. Kevin R. Foster & Francis L.W. Ratnieks 2005 A new eusocial vertebrate? TRENDS in Ecology and Evolution 20(7):363-364 PDF

Зовнішні посилання[ред.ред. код]