Ефект Баушінгера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ефект Баушінґера (названий за прізвищем Й. Баушінґера, який виявив його при випробуваннях кам'яної солі) полягає у зменшенні опору кристалічного матеріалу пластичному деформуванню після попередньої малої пластичної деформації протилежного знаку. Ефект Баушінгера є виявом непружності матеріалу в зоні переходу до пружнопластичних деформацій.

Рисунок. Крива деформації розтягування —стискання, яка характеризує ефект Баушінґера

Крива деформації на рисунку відтворює попереднє навантаження (наприклад, розтягування) зразка до малих значень пластичної деформації і наступне розвантаження. При повторному навантаженні в протилежному напрямку (стискуванні) внаслідок ефекту Баушінгера матеріал деформується легше, ніж він би деформувався під дією навантаження того ж напрямку, що і попереднє. Ефект виявляється за малих значень попередньої деформації (до 1%), зменшуючись зі збільшенням її величини.

З точки зору дислокаційного механізму пластичної деформації ефект Баушінгера свідчить про те, що при повторному деформуванні заблокованим перед перешкодами дислокаціям легше рухатися в напрямку протилежному до їх руху при попередній пластичній деформації.

Ефект Баушінгера має важливе практичне значення при циклічному деформуванні металів, впливаючи на процеси втомного руйнування, при деформації дисперсійнозміцнених сплавів.

Література[ред.ред. код]

  • Дяченко С. С. Фізичні основи міцності та пластичності металів.  — Харків: Видавництво ХНАДУ, 2003 . — 226 с.
  • Wyrzykowski J.W., Pleszakow E., Sieniawski J. Odkształcanie i pękanie metali. — Warszawa: Wydawnictwa Naukowo-Techniczne, 1999.  — 406.