Ефект Оллі
Принцип / ефект Оллі, закономірність, згідно з якою, об'єднання біологічних особин в групи (агрегація), з одного боку, посилює конкуренцію між групами за харчові ресурси і життєвий простір, але з іншого боку — збільшує здатність виживання групи особин в цілому.
При цьому як перенаселеність, так недонаселеність — перешкоджають агрегації і можуть служити лімітуючими факторами розвитку.
Найкраще позитивний вплив на виживання об'єднання в групу позначається на тваринах: зграї риб (витримування більш високих токсичних навантажень, велика ефективність в пошуках агрегованої їжі), колоніальні птахи (нездатність розмножуватися при зменшенні колонії птахів нижче деякої межі), суспільні комахи (рій бджіл здатний витримувати температури, від яких окремі особини загинули б) і т.д.
Принцип Оллі постулює «... начатки громадської організації, в різній мірі розвинені у тварин і досягають кульмінації у людини (що, як ми дуже сподіваємося, важливо для виживання!)»[1]. З цих позицій «міська агрегація» (з урахуванням, звичайно, специфічних особливостей біологічного і соціального рівнів організації) сприятлива для людини тільки до певних розмірів міста, що ставить на порядок денний питання про визначення оптимальної величини міського поселення (в залежності від величини природно-ресурсного потенціалу території та можливого антропогенного навантаження на неї - прикладом можуть служити комплексні дослідження еколого-економічної системи Тольятті[2]).
В англомовних джерелах цю закономірність зазвичай називають «Allee effect» за ім'ям американського зоолога, Warder Allee [1885-1955], який описав ефект в 1931 р.
Американський зоолог і еколог У. К. Оллі був одним з видатних вчених у галузі демекології. Він цікавився питаннями динамічних процесів в популяціях, взаємовідносинами організмів. При цьому встановлені на тваринних популяціях процеси взаємин він застосовував і до людського суспільства.
Див. також[ред.]
Примітки[ред.]
|
|||||||||||||||||||||||||||||
