Ефект Оллі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Принцип / ефект Оллі, закономірність, згідно з якою, об'єднання біологічних особин в групи (агрегація), з одного боку, посилює конкуренцію між групами за харчові ресурси і життєвий простір, але з іншого боку — збільшує здатність виживання групи особин в цілому.

При цьому як перенаселеність, так недонаселеність — перешкоджають агрегації і можуть служити лімітуючими факторами розвитку.

Найкраще позитивний вплив на виживання об'єднання в групу позначається на тваринах: зграї риб (витримування більш високих токсичних навантажень, велика ефективність в пошуках агрегованої їжі), колоніальні птахи (нездатність розмножуватися при зменшенні колонії птахів нижче деякої межі), суспільні комахи (рій бджіл здатний витримувати температури, від яких окремі особини загинули б) і т.д.

Принцип Оллі постулює «... начатки громадської організації, в різній мірі розвинені у тварин і досягають кульмінації у людини (що, як ми дуже сподіваємося, важливо для виживання!)»[1]. З цих позицій «міська агрегація» (з урахуванням, звичайно, специфічних особливостей біологічного і соціального рівнів організації) сприятлива для людини тільки до певних розмірів міста, що ставить на порядок денний питання про визначення оптимальної величини міського поселення (в залежності від величини природно-ресурсного потенціалу території та можливого антропогенного навантаження на неї - прикладом можуть служити комплексні дослідження еколого-економічної системи Тольятті[2]).

В англомовних джерелах цю закономірність зазвичай називають «Allee effect» за ім'ям американського зоолога, Warder Allee [1885-1955], який описав ефект в 1931 р.

Американський зоолог і еколог У. К. Оллі був одним з видатних вчених у галузі демекології. Він цікавився питаннями динамічних процесів в популяціях, взаємовідносинами організмів. При цьому встановлені на тваринних популяціях процеси взаємин він застосовував і до людського суспільства.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Одум Ю. Основы экологии. - М., 1975. - 740 с.
  2. Розенберг Г.С, Краснощеков Г.П., Сульдимиров Г.К. Экологические проблемы города Тольятти: (Территориальная комплексная схема охраны окружающей среды). - Тольятти, 1995. - 222 с.