Ефект метелика (математика)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дві криві показують траєкторії еволюції дивного атрактора Лоренца при дуже близьких початкових умовах. Кінцеві точки значно відрізняються.

Ефе́кт мете́лика — явище нестійкості поведінки певних нелінійних дисипативних систем щодо бодай невеликої зміни початкових умов.

Ефект метелика — термін у природничих науках, що позначає властивість деяких хаотичних систем. Незначний вплив на систему може мати великі і непередбачувані ефекти де-небудь в іншому місці і в інший час.

В 1963 році Едвард Лоренц записав просту математичну модель погоди: просту систему трьох диференційних рівнянь. На подив Лоренца, проста система демонструвала складну поведінку. Так, динаміка модельної системи була чутлива до невеликої зміни початкових умов в математичній моделі. Лоренц сформулював такий висновок: якщо є хоча б невелика похибка у визначенні початкового стану системи (що неминуче для будь-якої природної системи), прогноз її стану в майбутньому неможливий. Тобто невелика флуктуація початкових умов спричинює непередбачувані наслідки.

Схожа ситуація трапилася з героєм оповідання Рея Бредбері «І пролунав грім»: герой випадково роздавив метелика під час туристичної подорожі в минуле машиною часу, що спричинило значні зміни в теперішньому «часі» героя. Подібний ефект одержав назву Ефекту метелика.

Фільми[ред.ред. код]

Дивіться також[ред.ред. код]