Ефіроолійні рослини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ефіроолійні рослини або ефіроноси - ароматичні, дикорослі або культурні види рослин, що містять у листках, квітках, коренях або інших органах ефірну олію і використовуються як сировина в ефіроолійній промисловості. Нагромадження ефірних олій у ефіроолійних рослин відбувається в спеціальних утворах - залозистих волосках, лусочках, залозках тощо, звідки їх добувають перегонкою з водяною парою, екстрагуванням, відгнічуванням та іншими методами. В різних ефіроолійних рослин вміст ефірних олій коливається від десятитисячних часток процента до 22%. Здатність утворювати ефірну олію властива близько 2500 видам рослин, з яких більш як половину становлять покритонасінні рослини. Ефіроолійні рослини є й серед голонасінних, папоротей, грибів, мохів, лишайників, водоростей та бактерій. Поширені ефіроолійні рослини переважно в тропічних і субтропічних країнах; у помірному поясі зосередженно не більше 1/5 усіх видів. В Україні їх близько 250 видів.

Промислове значення мають понад 20 видів, зокрема: троянда, лаванда, фіалка, м'ята, шавлія, меліса, валеріана, конвалія, кмин, аніс, евкаліпт, коріандр, мигдальне дерево, апельсин, розмарин, сосна, ваніль. тощо. В Україні ефіроолійні рослини вирощують в основному на Чорноморському узбережжі і в Криму. Ефіроолійні рослини використовують у парфумерії, косметичній, фармацевтичній і харчовій промисловості тощо.

Джерела[ред.ред. код]

  • Котов М. І. та ін. Ефіроолійні рослини України. К., 1969