Ехінокактус Грузона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ехінокактус Грузона
Echinocactus grusonii
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Кактусові (Cactaceae)
Підродина: Cactoideae
Триба: Cacteae
Рід: Ехінокактус (Echinocactus)
Вид: Ехінокактус Грузона
Біноміальна назва
Echinocactus grusonii
Hildm.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Echinocactus grusonii
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 130111
Logo-ThePlantList.png The Plant List: kew-2781852
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Echinocactus grusonii

Ехінока́ктус Грузо́на — вид роду Ехінокактус. Описаний Генріхом Хілдманом в 1891 році.

Назва[ред.ред. код]

Видова назва дана на честь відомого німецького промисловця і кактусівника XIX століття, власника великої приватної колекції сукулентів Германа Грузона[1]. Відомий в народі як «тещин стілець».[2][3]

Ареал[ред.ред. код]

Мексика (Сан-Луїс-Потосі, Ідальго). Місцева назва — «золота куля, золота бочка — англ. Golden Barrel cactus».

Ботанічний опис[ред.ред. код]

Echinocactus grusonii
Квітка
Echinocactus grusonii та Mammillaria geminispina в Гантінгтонському ботанічному саду (англ. Huntington Botanical Gardens)

Стебло яскраво-зелене, кулясте, з віком трохи подовжене, ніколи не утворює бічних пагонів. Старі, 200-300-річні екземпляри перевищують 1 м заввишки і 70 см в діаметрі.

Ребра (близько 30) гострі, високі, прямі, в ранньому віці розділені на великі горбки.

Ареоли у напрямку до верхівки розташовуються щільніше і утворюють густе опушення.

Радіальні колючки (8-10) до 3 см завдовжки. Центральні колючки (4) розташовані хрестоподібно, 5-7 см завдовжки. Всі колючки відрізняються особливою декоративністю, прозоро-жовті, дуже сильні і жорсткі, зігнуті до основи стебла, за фактурою — з поперечними рельєфними смужками.

Квітки жовті, близько 5 см довжиною й у діаметрі, з'являються тільки на старих рослинах. Квітки відрізняються крайньою світлочутливістю, і відкриваються тільки за умови максимального сонячного освітлення.

Плоди до 2 см завдовжки, вкриті білими шерстистими волосками.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • О. В. Ильяшенко и др. Кактусы. Донецк, «Скиф», 2003.
  • Нико Вермёлен Кактусы Пер. с англ. Л. Р. Ермаковой. — М.: Издательский Дом «Кладезь», 1998. — 144 с. с ил. ISBN 5-85292-021-5