Ехінопсис

Ехінопсис (лат. Echinopsis)  — рід кактусів.

Етимологія

Назва роду походить від грец. έχίνος (эхінус) — їжак та грец. όψις (опсис) — подібний.

Опис

Echinopsis maximiliana

Невибагливі південноамериканські кактуси з кулястими або цилінлричними, багатореберними стеблинами. Род численний, має багато видів і різновидів. Розповсюджений від Болівії до Чілі. На гострих ребрах у крупних ареолах бувають довгі і не дуже колючки, в залежності від ботанічного виду. Колючки шилоподібні, сіро-коричневого відтінку. У боковій частині стеблини у старих ареолах розвиваються великі воронкоподібні квіти, які розпускають свої пелюстки тільки увечорі. Квіти білі, рожеві, широковідкриті, в більшісті ароматні, з довгою, волохатою трубочкою до 20 см, діаметр квітки до 14 сантиметрів.

Види

Echinopsis tegeleriana

Ехінопсис трубкоквітковий — Echinopsis tubiflora (Pfeiff.) Zucc. Батьківщіна — Аргентина. Гібриди цього вида — розповсюдженні кімнатні рослини. Стеблина темно-зелена, куляста, до 12 сантиметрів у діаметрі. Ребер звичайно до 12. У білих ареолах знаходяться 20 жовтовато-білих, шилоподібних колючок. Центральні колючки зовсім чорні, довжиною до 1,5 сантиметра. Цвітіння — травень — червень.

Ехінопсис чакоанський — Echinopsis chacoana Schutz. Батьківщіна — Парагвай. Красивий кулястий або короткоциліндричний кактус. На стеблині чітко видні 12 — 18 гострих, прямих ребер. У сірих рідких ареолах знаходяться 7 — 8 колючок, довжиною до 2 сантиметрів. Одна центральна колючка, довжиною до 7 сантиметрів, спрямована униз. Квіти — білі, плоди коричневі.

Echinopsis ancistrophora Speg. Батьківщіна — західна Аргентина (провінція Сальта) та південь Болівії. Стебло здавлено-кулястої форми, до 6 см в діаметрі. Ребер близько 20, прямих, горбистих. Колір епідермісу — темно-зелений, глянцевий. Денні квітки відрізняються різноманітністю забарвлення: яскраво-рожеві, червоні, білі, оранжуваті, лавандові. Розташовані на довгій (до 15 см) квіткової трубці.

Всього Едвард Андерсен у своїй фундаментальній монографії «The Cactus Family» (2001) налічує 142 види та 16 таксонів нижчого рівня.

Echinopsis obrepanda

Кактуси Сан-Педро серед опунцій у Перу

Культивація

Культивірують при помірному сонячному світлі і поливі у період вегетації. Для рясного квітнення необхідно взимку утримувати при температурі повітря 8 — 12 градусів. Утворення великої кількісті бокових паростків свідчить о надзвичайном поливі. Землесуміш готують із листової та дернової землі, і суміши піска з гравієм (4 : 3: 3). Розмножуються насінням і боковими паростками. В теплу пору року бажано розміщювати на свіжому повітрі, але не під прямими сонячними промінями. Деякі види і їх гібриди застосовуються в якості підщепи.

Ехінопсис в культурі індіанців

В горах Еквадора та Перу на висоті 1 500 — 2 700 м над рівнем моря росте Echinopsis pachanoi, який місцеві жителі називають «кактус Сан-Педро». Він містить мескалін так само як і Лофофора Вільямса (Lophophora williamsii), тому має галюциногенні властивості. Уже понад 1 300 років триває ритуальне використання Echinopsis pachanoi індіанцями. Іспанці робили численні спроби викорінити культ цієї рослини, так само як і культ пейота у Мексиці. Тому він поступово став сумішшю доіспанських і католицьких вірувань. Звідки власне і походить назва Сан Педро кактус — кактус Святого Петра. Більшість християн вірять, що Святий Петро володіє ключами від неба. Ефект від вживання кактуса давав віру корінним жителям Перу у те, що він є ключем, який дозволяє володіти небесами уже в земному житті.

Окрім того декілька інших південноамериканських кактусів з роду Ехінопсис також містять мескалін. Це такі як Echinopsis peruviana, Echinopsis cuzcoensis, Echinopsis deserticola, Echinopsis tacaquirensis, та Echinopsis uyupampensis.

Синоніми

Синоніми роду Echinopsis

Acanthocalycium Backeb. Acantholobivia Backeb. Acanthopetalus Y. Itô Andenea Fric, nom. inval. Arthrocereus A. Berger Aureilobivia Fric, nom. inval. Chamaecereus Britton & Rose Chamaelobivia Y. Itô, nom. inval. Cinnabarinea Fric ex F. Ritter Echinolobivia Y. Itô, nom. inval. Echinonyctanthus Lem.

Furiolobivia Y. Itô, nom. inval. Helianthocereus Backeb. Heterolobivia Y. Itô, nom. inval. Hymenorebulobivia Fric, nom. inval. Hymenorebutia Fric ex Buining Leucostele Backeb. Lobirebutia Fric, nom. inval. Lobivia Britton & Rose Lobiviopsis Fric, nom. inval. Megalobivia Y. Itô, nom. inval. Mesechinopsis Y. Itô

Neolobivia Y. Itô Pilopsis Y. Itô, nom. inval. Pseudolobivia (Backeb.) Backeb. Pygmaeocereus H. Johnson & Backeb. Rebulobivia Fric, nom. inval. Salpingolobivia Y. Itô Scoparebutia Fric & Kreuz. ex Buining Setiechinopsis (Backeb.) de Haas Soehrensia Backeb. Trichocereus (A. Berger) Riccob.

Література

• С. М. Приходько. Кактуси. − Видавництво «Наукова думка», 1974 (укр.)
• Буренков А. А. Кактусы в гостях и дома, — Феникс, 2007г., — 472с. — ISBN 978-966-651-431-1 (рос.)
• Борисенко Т. И. Кактусы. Справочник, — Киев: Наукова думка, 1986г., — 286с., ил. (рос.)
• О. В. Ильяшенко и др. Кактусы. Донецк, «Скиф», 2003. (рос.)
• Нико Вермёлен Кактусы Пер. с англ. Л. Р. Ермаковой. — М.: Издательский Дом «Кладезь», 1998. — 144 с. с ил. ISBN 5-85292-021-5 (рос.)
• Edward F. Anderson. «The Cactus Family». 776 р. ISBN 0 881924989 (англ.)

Джерела

• Голодняк О. Н., Королёва М. Р., Широбокова Д. Н. Кактусы. Под ред. канд. биол. наук В. Ф. Лапчика. — Киев, 1982 (рос.)
• Гарбар О. В. Кактуси в релігійних обрядах давньої та сучасної Америки. (укр.)
• Київський сайт про кактуси і кактусистів
• Echinopsis на Germplasm Resources Information Network (англ.)

Посилання

• Echinopsis на Desert-tropicals (англ.)
• Echinopsis на Plantsystematics (англ.)
• Echinopsis на сайті The Plant List (англ.)
• Echinopsis на Cactuspedia (англ.)
• Echinopsis на сайті Cactiguide.com (англ.)
• Ехінопсис.ru (рос.)

• 

  Echinopsis adolfofriedrichii

• 

  Echinopsis arachnacantha subsp. densiseta

• 

  Echinopsis aurea

• 

  Echinopsis bruchii