Ехінопсис

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ехінопсис
Echinopsis spachiana
Echinopsis spachiana
Біологічна класифікація
Царство: Рослини
Відділ: Magnoliophyta
Клас: Magnoliopsida
Ряд: Caryophyllales
Родина: Cactaceae
Підродина: Cactoideae
Триба: Trichocereeae
Рід: Echinopsis
Zucc., 1837
Види
близько 180, див. текст
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Echinopsis
EOL: 2918119
IPNI: 30001009-2
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 183648
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Echinopsis

Ехінопсис (лат. Echinopsis)  — рід кактусів.

Етимологія[ред.ред. код]

Назва роду походить від грец. έχίνος (эхінус) — їжак та грец. όψις (опсис) — подібний.

Історія[ред.ред. код]

Рід був описаний в 1837 році Джозефом Зуккаріні. На початку 20 століття Натаніель Бріттон і Джозеф Роуз включали в цей рід 28 видів кактусів, що зустрічаються в долинах і передгір'ях Анд, на півночі Болівії, в Парагваї, Уругваї, на півдні Бразилії і Аргентини. Пізніше до роду Ехінопсис були включені кактуси, що раніше належали до родів псевдолобівія, трихоцереус та деяких інших.

Опис[ред.ред. код]

Невибагливі південноамериканські кактуси з кулястими або цилінлричними, багатореберними стеблинами. Рід численний, має багато видів і різновидів. Розповсюджений від Болівії до Чілі. На гострих ребрах у крупних ареолах бувають довгі і не дуже колючки, в залежності від ботанічного виду. Колючки шилоподібні, сіро-коричневого відтінку. У боковій частині стеблини у старих ареолах розвиваються великі воронкоподібні квіти, які розпускають свої пелюстки тільки увечорі. Квіти білі, рожеві, широковідкриті, в більшісті ароматні, з довгою, волохатою трубочкою до 20 см, діаметр квітки до 14 сантиметрів.

Види[ред.ред. код]

Ехінопсис трубкоквітковий — Echinopsis tubiflora (Pfeiff.) Zucc. Батьківщіна — Аргентина. Гібриди цього вида — розповсюдженні кімнатні рослини. Стеблина темно-зелена, куляста, до 12 сантиметрів у діаметрі. Ребер звичайно до 12. У білих ареолах знаходяться 20 жовтовато-білих, шилоподібних колючок. Центральні колючки зовсім чорні, довжиною до 1,5 сантиметра. Цвітіння — травень — червень.

Ехінопсис чакоанський — Echinopsis chacoana Schutz. Батьківщіна — Парагвай. Красивий кулястий або короткоциліндричний кактус. На стеблині чітко видні 12 — 18 гострих, прямих ребер. У сірих рідких ареолах знаходяться 7 — 8 колючок, довжиною до 2 сантиметрів. Одна центральна колючка, довжиною до 7 сантиметрів, спрямована униз. Квіти — білі, плоди коричневі.

Echinopsis ancistrophora Speg. Батьківщіна — західна Аргентина (провінція Сальта) та південь Болівії. Стебло здавлено-кулястої форми, до 6 см в діаметрі. Ребер близько 20, прямих, горбистих. Колір епідермісу — темно-зелений, глянцевий. Денні квітки відрізняються різноманітністю забарвлення: яскраво-рожеві, червоні, білі, оранжуваті, лавандові. Розташовані на довгій (до 15 см) квіткової трубці.

Всього Едвард Андерсен у своїй фундаментальній монографії «The Cactus Family» (2001) налічує 142 види та 16 таксонів нижчого рівня.

Культивація[ред.ред. код]

Культивують при помірному сонячному світлі і поливі у період вегетації. Для рясного квітнення необхідно взимку утримувати при температурі повітря 8 — 12 градусів. Утворення великої кількісті бокових паростків свідчить о надзвичайном поливі. Землесуміш готують із листової та дернової землі, і суміши піска з гравієм (4 : 3: 3). Розмножуються насінням і боковими паростками. В теплу пору року бажано розміщювати на свіжому повітрі, але не під прямими сонячними промінями. Деякі види і їх гібриди застосовуються в якості підщепи.

Ехінопсис в культурі індіанців[ред.ред. код]

В горах Еквадора та Перу на висоті 1 500 — 2 700 м над рівнем моря росте Echinopsis pachanoi, який місцеві жителі називають «кактус Сан-Педро». Він містить мескалін так само як і Лофофора Вільямса (Lophophora williamsii), тому має галюциногенні властивості. Уже понад 1 300 років триває ритуальне використання Echinopsis pachanoi індіанцями. Іспанці робили численні спроби викорінити культ цієї рослини, так само як і культ пейота у Мексиці. Тому він поступово став сумішшю доіспанських і католицьких вірувань. Звідки власне і походить назва Сан Педро кактус — кактус Святого Петра. Більшість християн вірять, що Святий Петро володіє ключами від неба. Ефект від вживання кактуса давав віру корінним жителям Перу у те, що він є ключем, який дозволяє володіти небесами уже в земному житті.

Окрім того декілька інших південноамериканських кактусів з роду Ехінопсис також містять мескалін. Це такі як Echinopsis peruviana, Echinopsis cuzcoensis, Echinopsis deserticola, Echinopsis tacaquirensis, та Echinopsis uyupampensis.

Синоніми[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]