Еціо Пінца

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Еціо Пінца
Ezio Pinza
Основна інформація
Повне ім'я Ezio Fortunio Pinza
Дата народження 18 травня 1892(1892-05-18)
Місце народження Рим, Італія
Дата смерті 9 травня 1957(1957-05-09) (64 роки)
Місце смерті Стемфорд, США
Країна Італія Італія
Професія співак
Співацький голос бас
Колективи Ла Скала, Метрополітен-опера

Е́ціо Форту́ніо Пі́нца (італ. Ezio Fortunio Pinza; *18 травня 1892, Рим, Італія — †9 травня 1957, Стемфорд, США) — італійський оперний співак (бас), якого називають першим басом Італії XX століття[1].

Біографія[ред.ред. код]

Навчався в Болонській консерваторії. 1914 року був призваний до армії та брав участь у воєнних діях упродовж усієї Першої світової війни. З 1919 року — в труппі Римської опери, відтак в оперному театрі Турина. 1922 року переходить до «Ла Скала». З 1925 по 1948 рік — соліст «Метрополітен-опера».

У травні 1948 року покидає оперну сцену, попри це з'являється в оперетах і в кіно, продовжує концертну діяльність, але 1956 року з огляду на хворобу серця зовсім припиняє виступати.

Працював із такими диригентами, як Артуро Тосканіні, Бруно Вальтер і Тулліо Серафін.

Творчість[ред.ред. код]

Еціо Пінца вирізнявся вельми різноманітним репертуаром, у якому були опери Вагнера, Моцарта, Верді, Белліні, Россіні та багатьох інших композиторів.

З-поміж ролей Пінца зазвичай особливо виділяють партію Дон Жуана в опері Моцарта й партію Пімена в «Борисі Годунові» Мусоргського, які він виконував у «Метрополітен-опера».

За деякими відомостями, на репетиції за участі Еціо Пінца диригент Артуро Тосканіні сказав: «Нарешті ми знайшли співака, який може співати!» Критика 1920-30-х рр. називала співака «молодим Шаляпіним», але й сам Федір Шаляпін, що виконував на одній сцені з Пінца Бориса Годунова, високо оцінював образ, що він створив[1].

Нагороди й премії[ред.ред. код]

Іменем Еціо Пінца названа премія в царині оперного мистецтва, серед лауреатів якої — Ферруччо Фурланетто.

Дискографія[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. а б Сайт belcanto.ru(рос.)

Література[ред.ред. код]

  • Ezio Pinza; Robert Magidoff Ezio Pinza: An Autobiography. — RINEHART & COMPANY, INC., 1958.

Посилання[ред.ред. код]


Соломія Крушельницька Це незавершена стаття про артиста опери.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.