Ечеверія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ечеверія
Echeveria Lola - 11 06 11 Plant.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
- Судинні (Tracheophyta)
- Насінні (Spermatophyta)
- Покритонасінні (Magnoliophyta)
- Еудікоти (Eudicots)
Порядок: Ломикаменецвіті (Saxifragales)
Родина: Товстолисті (Crassulaceae)
Підродина: Sedoideae
Рід: Ечеверія (Echeveria)
DC., 1753
Види
150 — 200
Синоніми
Courantia

Oliveranthus
Oliverella
Urbinia [1]

Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Echeveria
ITIS logo.jpg ITIS: 500256
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 23005
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Echeveria

Ечеверія[2] (Echeveria DC.; народні назви: кам'яна квітка, кам'яна роза) — рід трав'янистих сукулентів з родини Товстолистих.

Етимологія[ред.ред. код]

Альфонс Декандоль у 1828 р. назвав цей рід рослин на честь Атанасіо Ечеверрії (ісп. Atanasio Echeverria y Godoy) — мексиканського художника та натураліста XVIII століття.

Морфологічний опис[ред.ред. код]

Багаторічні, сукулентні, вічнозелені або іноді майже листопадні трави і чагарники. Коріння зазвичай тонке, рідко потовщене. Стебла найчастіше укорочене, просте, іноді довге і гіллясте. Листки чергові або спіральні, або на пагонах зі зближеними міжвузлами, або в густих прикореневих розетках, зазвичай цільно-крайні і без черешків, м'ясисті або тонкі, з гострим кінцем на верхівках і відсутні при основі, голі або опушені, сизі або блискучі.

Суцвіття бічні, на прямих стеблах, з безліччю приквітників. Квітки в китицях або мітелках. Чашолистків 5, більш-менш рівні, зрощені при основі або вільні, розпростерті, частіше прямі; пелюсток 5, червоних, помаранчевих, жовтих, білих або зеленуватих, зрощених при основі в 5-гранну трубку, лопаті прямі або відхилені, товсті і кілеваті.

Ечеверії знаходяться у близькому рідстві з Дудлеями і зовнішньо дуже схожі. В природі вони нерідко зростають поруч, однак дудлеї ростуть повільніше.

Гібриди серед мексиканських товстолистих дуже рідкісні в дикій природі, ймовірно, тому що ті деякі види, які зустрічаються разом і цвітуть, в той же час обслуговуються різними запильниками. Тим не менше, більшість видів і родів легко схрещуються у вирощуванні. Якобсен і Роулі у 1958 запропонували спеціальну назву для міжродових гібридів Dudleya з Echeveria — х Dudleveria.[3]

Ечеверії також мають близьку еволюційну спорідненість з родом Пахіфітум ((Pachyphytum)), з яким у лабораторних умовах отримано кілька міжродових гібридів під назвою Pacheveria (укр. Пачеверія)[4].

Поширення[ред.ред. код]

Рід об'єднує 150–200 видів з південно-західної частини США, Мексики, Центральної і Південної Америки (до Аргентини і Чилі, де вони ростуть на висотах 2-4,3 тис. м. над рівнем моря).

Найвідоміші види[ред.ред. код]

  • Echeveria agavoides — з листям, прикрашеними іржаво-червоною облямівкою, особливо цікавий сорт «Red Edge».
  • Echeveria carnicolor — кольору сирого м'яса. Зростає вільно і дає відростки, можна використовувати як ампельну рослину.
  • Echeveria derenbergii — із зеленим блискучим листям і жовтогарячими квітками.
  • Echeveria gibbiflora — рослина із пісочними і пурпурними розетками, що сидять на стовбурі висотою 30-50 см. Цвіте вона світло-червоними з білою облямівкою квітками, що з'являються восени на високих напівпарасольках.
  • Echeveria harmsii — витончений напівкущик. Листя зібрані у вільні розетки. Влітку з'являються рожево-червоні квіти.
  • Echeveria laui — з товстим листям, вкритим декоративною біло-блакитною восковою осугою.
  • Echeveria nodulosa — із візерунчастим листям з фіолетовим смугастим візерунком. Вона досягає 20 см і цвіте з березня червоно-коричневими квітками з жовтими верхівками.
  • Echeveria pulvinata — із ніби напудреними листям. Біле волоссячко — показник того, що рослина дуже любить світло. Сорт «Ruby» відрізняється червоними краями листя.
  • Echeveria setosa — з плоскими розетками без стебла. Цвіте навесні.
  • Echeveria shaviana — відрізняється хвилястим листям.

Культивування[ред.ред. код]

Ечеверія — один з найпопулярніших родів товстянкових. В Європі культивують близько 70 видів.

Світлолюбні рослини. Взимку утримують сухими, за температури 10-12 °C.

Легко розмножуються листовими або стебловими живцями і столонами.

Ечеверії виглядають краще, якщо в одній композиції згрупувати рослини різних видів і сортів.

Представлені в колекції Ботанічного саду імені академіка Олександра Фоміна в Києві 30-ма видами.

Історія[ред.ред. код]

Застосування у ацтеків[ред.ред. код]

У своєму фундаментальному творі «Загальна історія справ Нової Іспанії» (15471577) Бернардіно де Саагун, спираючись на свідчення ацтеків про властивості рослин, навів перші відомості про ечеверію (Echeveria gibbiflora D.C. — мовою науатль темеметла), зокрема про те, що:

Темеметла. Плямиста. Низько стелиться. Освіжаюча. Вона дуже широка. Її п'ють, вона освіжає, вона холодна. Вона робить свіжими речі. Вона пом'якшує[5].

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]