Еґон Кренц
| Еґон Кренц | |
|---|---|
| нім. Egon Rudi Ernst Krenz | |
 | |
| Генеральний секретар Центрального Комітету Соціалістичної єдиної партії Німеччини | |
| 18 жовтня 1989 — 3 грудня 1989 | |
| Попередник | Еріх Гонекер |
| Наступник | посаду скасовано |
| Голова Державної ради Німецької Демократичної Республіки | |
| 18 жовтня 1989 — 3 грудня 1989 | |
| Попередник | Еріх Гонекер |
| Наступник | Манфред Герлах |
| Народився |
19 березня 1937 (87 років) Колобжег, Померанія, Пруссія, Німецька імперія |
| Відомий як | політик |
| Громадянство | Німеччина |
| Alma mater | вища партійна школа, Institut für Lehrerbildungd (1957) і Polytechnic Secondary Schoold |
| Політична партія | Соціалістична єдина партія Німеччини |
| У шлюбі з | Еріка |
| Діти | двоє синів |
| Професія | політик |
| Релігія | атеїзм |
| Нагороди |
   |
| Підпис |
 |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Е́ґон Кренц (нім. Egon Krenz; нар. 19 березня 1937) — колишній політичний діяч Німецької Демократичної Республіки (НДР), комуніст.
Життєпис[ред. | ред. код]
Член Соціалістичної єдиної партії Німеччини (СЄПН) з 1955 р., в 1983 став членом Політбюро.
Був протеже Еріха Гонеккера. З 18 жовтня по 3 грудня 1989 р. був Головою Соціалістичної єдиної партії Німеччини та Головою Державної ради НДР, змінивши на цих посадах Хонекера після широкомасштабних продемократичних демонстрацій.
Оголосивши «новий курс», він відкрив для проходу Берлінський мур (9 листопада 1989) і обіцяв провести демократичні вибори, але цього було недостатньо, і він пішов у відставку в грудні 1989 р., пробувши на чолі держави і партії тільки кілька тижнів.
В об'єднаній Німеччині[ред. | ред. код]
25 серпня 1997 р. в результаті так званого «процесу Політбюро», що почалося в 1995 році, засуджений до 6,5 років в'язниці за причетність до «загибелі людей біля Берлінської стіни». Відбував покарання у в'язницях Моабіт і Плетцензеє, в ув'язненні написав книгу «Тюремні записки». Після чотирьох років перебування у в'язниці 18 грудня 2003 року звільнений з берлінської в'язниці «з огляду на малу ймовірність повторення злочину».
Проживає у містечку Діраген (Мекленбург-Передня Померанія).
Родина[ред. | ред. код]
Одружений. Дружина Еріка за фахом педагог, доцент з педагогічної освіти (з 1990 року на неї розповсюджується заборона на професію). Є двоє синів (працюють у технічній галузі), одна внучка і два внуки.
|
Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||||
|
