Жадан Іван Данилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Данилович Жадан
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження 22 вересня 1902(1902-09-22)
Місце народження Луганськ
Дата смерті 15 лютого 1995(1995-02-15) (92 роки)
Місце смерті Круз-Бей острова Сент-Джон (Віргінські острови)
Поховання США
Громадянство СРСР, США США
Національність українець
Професія оперний співак
Освіта Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Співацький голос тенор
Інструменти вокал[d]
Жанр оперний співак, ліричний тенор
Нагороди
орден «Знак Пошани»
Заслужений артист РРФСР

Іва́н Дани́лович Жада́н (22 вересня 1902 — 15 лютого 1995) — російський оперний співак (ліричний тенор). Соліст Великого театру СРСР (1927—1941). Заслужений артист РРФСР (1937).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 22 вересня 1902 року у Луганську в родині робітника. Навчався на коваля, працював на заводі.

1923 року вступив у Музичний технікум при Московській консерваторії у клас Марії Дейші-Сіоницької.

1927 року вступає до Оперної студії Большого театру, яку очолював К. С. Станіславський. Перемігши у конкурсі тенорів серед 40 претендентів[1], став солістом Большого театру СРСР (працював тут до 1941 року).

Іван Жадан вважався одним із кращих ліричних тенорів довоєнного періоду в СРСР.

1941 року був схоплений німцями на дачі у селі Манихіне Московської області під час несподіваного прориву вермахту. Деякий час співав із хором армії Власова. Пізніше переїхав до США, мав декілька концертів у Карнегі-холлі, але через бойкот з боку американських імпресаріо, кар'єра оперного співака не склалась. Тож він разом із дружиною поселився на острові Сент-Джон у Карибському морі.

У серпні 1992 року відвідав Москву.

Партії[ред. | ред. код]

У камерному репертуарі співака були твори російських і зарубіжних композиторів, а також українські народні пісні. Гастролював за кордоном (Туреччина та ін.).

Записав декілька платівок у СРСР та (після свого вивезення) в Німеччині та Чехословаччині (на фірмі «Polydor»).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Газета День, № 27-28, 2014.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]