Жайме Гама

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Жайме Гама
Jaime Gama
Жайме Гама
Міністр закордонних справ Португалії,
9 червня 1983 - 6 листопада 1985
Попередник: Васко Футшер Перейра

(Vasco Futscher Pereira)

Наступник: Педро Пирес де Миранда

(Pedro Pires de Miranda)

 
Народження: 8 червня 1947(19470608), Португалія

Жайме Гама, Хайме Хосе де Матос да Гама ( порт. – Jaime José Matos da Gam) – викладач, журналіст, португальський політик, народився 8 червня 1947 [5]. Син підполковника Хайме Феррейра да Роса да Гама (Jaime da Rosa Ferreira da Gama), кавалер військового ордена Авіс (Avis) (28 грудня 1953) і журналу військового ордена Авіс (4 липня 1973) [2;5].

Особисті дані і професійна діяльність[ред.ред. код]

Жайме Гама навчався у Національній вищій школі (Liceu Nacional Antero de Quental, em Ponta Delgada) на факультеті філософії, закінчив додатковий курс педагогічних наук, факультет мистецтв у Лісабонському університеті (Universidade de Lisboa). Він був професором закладів середньої освіти та вищої освіти, а також володів мистецтвом журналістики. Брав участь в опозиції до фашистського режиму Estado Novo (Новий державний режим) з юності, і був заарештований у 18 років у зв’язку зі статтею, опублікованою в місцевій пресі. Він був членом Соціалістичної партії в кампанії 1969 року по Парламентських виборах, на яких переміг Національний союз (партійний режим) у зв'язку з масовими фальсифікаціями. Жайме Гама був журналістом опозиційної газети Республіки Португалія в останні роки фашистського режиму. Активіст і лідер Соціалістичної партії, він неодноразово обирався до парламенту з 1975 року, виборчий округ Азорські острови, а з 1983 року по округу Лісабону. У парламенті він очолював комітет у справах Автономних Регіонів Установчих зборів (1975 – 1976), парламентські комітети закордонних справ (1976 – 1978), національної оборони (1985 – 1991) і європейських справ і зовнішньої політики (2002 – 2005). Виконував державні функції на посаді міністра внутрішніх справ (1978), міністра закордонних справ (1983 – 1985 і 1995 – 2002) і державного міністра (1999 – 2002). Він був президентом Національних зборів, за своєю суттю Державної ради (2005 – 2011). Жайме Гама одружився в Лісабоні 18 вересня 1971р. Його син, Жуан Таборда да Гама (João Taborda da Gama), 1977 року народження, професор податкового права на юридичному факультеті Католицького університету Португалії (Catholic University of Portugal)[3], юрист, одружений [6]. В даний час Жайме Гама живе в Лісабоні разом з дружиною і сином.

Публікації про португальську зовнішню політику (1983 – 1985, 1995 – 1999, 1999 – 2002).

Політична кар’єра[ред.ред. код]

Жайме Гама був одним із засновників Соціалістичної партії. Він був обраний у свою партію як депутат Зборів Республіки на Азорських островах з 1975 р. і Лісабону з 1983 року. У 1-му Конституційному уряді він був міністром внутрішніх справ (1976 – 1978) і міністром закордонних справ у 9-му конституційному уряді (з 1983 по 1985 рік). Він повернувся в те ж міністерство, в уряд Антоніу Гутерріш (António Guterres'), з 1995 по 2002 рр. , а також був державним міністром і міністром національної оборони в 1999 році і державним міністром з 1999 по 2002 рік. Жайме Гама був президентом Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй в червні 1998 року. Він був головою Президії Ради Європи з 1 січня 2002 до 6 квітня 2002 року, після того як залишив пост міністра закордонних справ, коли новий уряд Жозе Мануел Баррозу вступив на посаду в Португалії. З 2005 по 2011 рр. він став новим 12-м головою Асамблеї Республіки (Assembleia da República) португальського парламенту. Як Президент Асамблеї Республіки він також є членом португальської Державної ради.

Нагороди[ред.ред. код]

19 квітня 1986 року він був нагороджений Великим хрестом ордена принца Д. Генрі (Ordem do Infante D. Henrique),

2 червня 1987 р. – Великим хрестом Військового ордена Христа Португалії (Ordem Militar de Cristo de Portugal),

4 жовтня 2004 – Великим хрестом ордена Свободи (Ordem da Liberdade) [6].

Інші нагороди [7][ред.ред. код]

- Великий хрест із зіркою ордена за заслуги, Федеральний хрест за заслуги від Західної Німеччини( Grã-Cruz com Estrela da Bundesverdienstkreuz Ordem do Mérito da Alemanha Ocidental) (9 травня, 1989)

- Командувач Національного ордена Почесного легіону (Comendador da Ordem Nacional da Legião de Honra )(28 січня 1991)

- Великий хрест ордена Марокко( Ordem de Ouissam Alaoui de Marrocos) (6 лютого 1992 р.)

- Командувач із зіркою за заслуги Польщі (Comendador com Estrela da Ordem de Mérito da Polónia) (22 вересня, 1997)

- Великий хрест Ордена за громадянські заслуги Іспанії (Grã-Cruz da Ordem do Mérito Civil de Espanha) (17 серпня 1998)

- Кавалер національного ордена Почесного легіону (Grande-Oficial da Ordem Nacional da Legião de Honra) (29 листопада 1999)

- Великий хрест Ордена Пошани Греції (Grã-Cruz da Ordem de Honra da Grécia) (17 березня 2000)

- Великий хрест ордена Леопольда I Бельгії (Grã-Cruz da Ordem de Leopoldo I da Bélgica) (9 жовтня 2000 року)

- Великий хрест Ордена за заслуги Чилі (Grã-Cruz da Ordem de Mérito do Chile) (30 вересня, 2001)

- Великий хрест Ордена за заслуги Італії (Grã-Cruz da Ordem de Mérito de Itália) (1 квітня, 2002)

- Перший Орден Білої зірки Естонії (Classe da Ordem da Estrela Branca da Estónia) (29 березня, 2006)

- Великий хрест Ордена Зірки Йорданії (Ordem da Estrela da Jordânia) (28 травня, 2009)

- Великий хрест Ордена за заслуги Норвегії (25 вересня 2009 р.)

- Великий хрест ордена Святого Григорія Великого Ватикану / Святого Престолу (Grã-Cruz da Ordem da Estrela da Jordânia) (3 вересня 2010).

зовнішні посилання

Офіційний сайт Голови Асамблеї Республіки Португалія (Sítio Oficial do Presidente da Assembleia da República)

Попередник :

Антоніо Лопес Фігейредо
(António Figueiredo Lopes)

Міністр національної оборони

XIII конституційного уряду

Наступник:
Rui Pena
Попередник :

Альберто Олівейра-і-Сільва
(Alberto Oliveira e Silva)

Міністр внутрішніх справ

II конституційного уряду

Наступник:

Антоніу Рібейру Гонсалвес
(António Gonçalves Ribeiro)

Попередник :

Андре Гонсалвес Перейра
(André Gonçalves Pereira)

Міністр закордонних справ

IX конституційного уряду

Наступник:

Педро Пірес де Міранда
(Pedro Pires de Miranda)

Попередник :

Жозе Мануел Дуран Баррозу
(José Manuel Durão Barroso)

Міністр закордонних справ

XIII і XIV конституційного уряду

Наступник:

Антоніу Мартінш да Круш
(António Martins da Cruz)

Попередник :

Тар'я Халонен Фінляндіа
(Tarja Halonen Finlândia)

Президент Ради Європейського Союзу

Січень 2000 - Жовтень 2000

Наступник :

Юбер Ведрін(Франція)
(Hubert Védrine)

Попередник :

Precedido por Mota Amaral

Голова Асамблеї Республіки

2005 - 2011

Наступник :

Assunção Естевес
(Assunção Esteves)

Посилання[ред.ред. код]

1. Рудько С. О. Зовнішня політика країн Західної Європи в постбіполярний період: навчально-методичний посібник із курсу / С. О. Рудько. — Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2012. — 412 с.

2. http://www.geneall.net/P/per_page.php?id=515635

3. http://www.fd.lisboa.ucp.pt/site/custom/template/ucptplpopup.asp?sspageid=3013&lang=1&docenteid=109000506

4. Os Presidentes do Parlamento (Presidents of the Portuguese Parliament), Assembly of the Republic

5. http://www.ordens.presidencia.pt/

6. Ir para cima ↑ http://www.ordens.presidencia.pt/

7. Ir para cima ↑ http://www.ordens.presidencia.pt/