Жан-Батіст Сей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Жан-Батіст Сей
Jean-baptiste Say.jpg
Жан-Батіст Сей
Народився 5 січня 1767(1767-01-05)
Ліон, Франція
Помер 15 листопада 1832(1832-11-15) (65 років)
Париж, Франція
Громадянство Франція Франція
Галузь наукових інтересів Економіка
Заклад Національної консерваторія мистецтв і ремесел (фр. Conservatoire national des arts et métiers)
Відомий завдяки: Закон Сея, Класична економічна школа

Жан-Батіст Сей (фр. Jean-Baptiste Say; *5 січня 1767, Ліон, Франція — †15 листопада 1832, Париж, Франція) — французький економіст, представник класичної школи економічної науки[1].

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Народився Жан-Батіст 5 січня 1767 року у французькому місті Ліоні в сім´ї купця. Отримавши освіту, достатню, щоб продовжити сімейні підприємницькі традиції, Жан-Батіст вирішив зайнятися самоосвітою, особливо вивченням політичної економії.

У 1789 р. під час політичних подій, які відбувалися у тогочасній Франції, Жан-Батіст здійснив поїздку в Англію. У тому ж 1789р. після повернення на батьківщину вступає до одного із страхових товариств. У 1792 році Жан-Батіст, приєднавшись до якобінців, пішов волонтером у так звану революційну армію, яка воювала з європейськими монархами на західних кордонах Франції. Потім, у 1794 р , покинув її, щоб випробувати себе на посаді редактора досить солідного журналу і перебував на вістрі соціально-політичного життя своєї країни аж до 1799р.

у 1799 році молодий Жан-Батіст отримує членство в Трибунаті комітету фінансів Франції, у якому він перебуває 4 роки, до свого звільнення Наполеоном Бонапартом[2].

Однією з перших вагомих робіт був «Трактат політичної економії, чи просте викладення способу, яким створюються, розподіляються і споживаються багатства» (1803). Праця дістала велику критику з боку правлячої влади, зокрема Наполеона, який не тільки заборонив видання Трактату, а й виключив його автора із Трибунату, давши йому нижче призначення поза цією державною структурою[2].

У 1812 році на тлі поразок Наполеона та послаблення його влади Жан-Батіст вирішує відкрити власну бавовнопрядильну фабрику. Через деякий час він її продає і на виручені кошти вирішує здійснити друге видання свого "Трактату". Воно з´явилося тільки після остаточного падіння Наполеона у 1814р., а через деякий час вийшли ще три інші видання — відповідно 1817, 1819 і 1826 pp. Ця праця згодом була перекладена на багато мов. Вона принесла Сею славу найвидатнішого економіста Франції.

Зміни, які відбувалися у Франції з падінням режиму Наполеона, реабілітували ім´я Жан-Батіста Сея як ученого-економіста і громадського діяча. Він був визнаний новим урядом. Сей відмовився від республіканізму своєї юності і став вірно служити Бурбонам. Він продовжив роботу над своїми творами з політичної економії, став виступати з політичними лекціями, демонструючи мистецтво, систематизувати і популяризувати основні положення економічної теорії. Вже у 1816 р. в Атені Сей читав курс лекцій з політичної економії. У 1817р. він випустив у світ свій "Катехізис політичної економії". А з 1819 року в Консерваторії мистецтв і ремесел Сей розпочав читання лекцій спеціально введеного для нього урядом Реставрації «Курсу індустріальної економіки»[3].

З 1830 року і до останніх років життя Жан-Батіст очолював спеціально створену для нього кафедру політичної економії в Коллеж де Франс, ставши засновником власної школи економічної думки, котру пізніше представляли Фредерік Бастіа, Міпіель Шевальє, Шарль Дюнуайте та інші[1].

За кілька років до своєї смерті (у 18281829 pp.) Жан-Батіст Сей видав підсумкову у своєму житті працю «Повний курс практичної політичної економії» в шести томах, у якій намагався відобразити насамперед практичну значущість економічної теорії, яка грунтується на принципах економічного лібералізму, невтручання в економіку ззовні.

Помер Жан-Батіст 15 листопада 1832 в Парижі і похований на кладовищі Пер-Лашез[4].

Науковий доробок[ред.ред. код]

  • 1800: Ольвія, або тест на те, як реформувати моральність нації / Olbie, ou essai sur les moyens de reformer les mœurs d'une nation
  • 1803: Трактат політичної економії, чи просте викладення способу, яким створюються, розподіляються і споживаються багатства / Traité d'économie politique ou simple exposition de la manière dont se forment, se distribuent et se composent les richesses
  • 1815: Англія та англійська мова / De l'Angleterre et des Anglais
  • 1815: Катехізис політичної економії / Catéchisme d'économie politique
  • 1817: / Petit volume contenant quelques aperçus des hommes et de la société
  • 1818: / Lettre a Ternaux aine
  • 1818: Навігація каналів у нинішньому становищі Франції / Des canaux de navigation dans l'état actuel de la France
  • 1818: Важливість порту Ла-Віллет / De l'importance du port de la Villette
  • 1820: Листи пану Мальтусу на різні теми політичної економії, у тому числі загальної стагнації торгівлі / Lettres a M. Malthus sur différents sujets économie politique, notamment sur les causes de la stagnation générale du commerce
  • 1824: Про торгівельний баланс / De la balance des consommations avec les productions
  • 1826: Політична економія сучасного: загальні риси, її номенклатури, її історія та бібліографія / De L'économie politique moderne, esquisse générale de cette science, de sa nomenclature, de son histoire et de sa bibliographie
  • 1826: Ринкова криза / De la crise commerciale
  • 1827: / Compte rendu de Malthus "Definitions in Political Economy"
  • 1828: / Discours d'ouverture au cours économie industrielle
  • 1828-1829: Повний курс практичної політичної економії / Cours complet économie politique pratique
  • 1833: / Mélange et Correspondance économie politique
  • 1848: Збірник наукових праць Жан-Батіста Сея / Œuvres diverses de Jean-Baptiste Say

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Jean-Claude Derouin : Les grands économistes, 2006, PUF
  2. а б M-M Salort & Y. Katan, Les économistes classiques, Hatier, pp.120-137
  3. Les cours d'économie qu'il a donnés au C.N.A.M. ont été publiés dans "Cours d'économie politique pratique" (1828).
  4. Say (Jean-Baptiste), Encyclopædia Universalis, Pierre-Louis Reynaud, 2005, p.3842.

Література[ред.ред. код]

  • Schumpeter, J., History of Economic Analysis, 1954, Allen and Unwin.
  • Sowell, T., Say's Law: An Historical Analysis, 1972, Princeton University Press.
  • Minart, G., Jean-Baptiste Say (1767–1832), Maître et pédagogue de l'École française d'économie politique libérale, 2005, Éditions Charles Coquelin. (ISBN 2-915909-02-4).
  • Joseph Valynseele, Les Say et leurs alliances.
  • Lars Pålsson Syll, De ekonomiska teoriernas historia, Stockholm 1998
  • Bo Sandelin m.fl., Det ekonomiska tänkandets historia, Stockholm 2001

Посилання[ред.ред. код]