Жан-Леон Жером

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Жан-Леон Жером
Jean-Leon Gerome.jpg
Автопортрет (?)
Ім'я при народженні Jean-Léon Gérôme
Дата народження 11 травня 1824(1824-05-11)
Місце народження Везуль, Верхня Сона
Дата смерті 10 січня 1904(1904-01-10) (79 років)
Місце смерті Париж
Громадянство Франція Франція
Жанр побутовий жанр, портрет, релігійний образ
Навчання учень
Напрямок Академізм
Роки творчості 1841 −1847
Вплив Вудвиль, Ричард Кейтон
Твори побутовий жанр, портрет, релігійний образ

Жан-Леон Жером (фр. Jean-Léon Gérôme) (18241904) — французький живописець, скульптор, прославився картинами, які зображують побут античного світу і Сходу.

Біографія[ред.ред. код]

Дитинство та юність[ред.ред. код]

Народився у Везулі (Департаменту Верхньої Сони), 11 травня 1824 року. Початкову художню освіту здобув також у Везулі, 1841 році в Парижі вступив учнем до П. Делароша, разом з яким в 1844 році вирушив до Італії, де старанно займався малюванням та живописом з натури. Після повернення в Париж деякий час працював під керівництвом Глейера, а потім знову у П. Делароша.

Жан-Леон. Араби, які пересікають пустелю, 1870

Творчість[ред.ред. код]

Перший твір, на який звернули увагу, це картина «Молоді греки бавляться півнячим боєм», виставлена в салоні в 1847 році (зараз знаходиться в Люксембурзькому музеї).

Жан-Леон Жером, Наполеон III приймає сіамських послів

За нею йшли: «Анакреонт, який змушує танцювати Бахуса й Амура» 1848 року, і «Грецький лупанарій» 1851 року — саме в цій сцені ясно виражалася одна з головних рис багатостороннього таланту живописця, його вміння пом'якшувати спокусливість сюжету суворою обробкою форм і ніби холодним ставленням до того, що здатне викликати в глядача почуття.

Жан-Леон Жером, Дуель після балу, 1857

В 1853 році Жером написав подібну двозначну картину під невинною назвою «Ідилія». Всі ці відтворення давньогрецького життя, завдяки оригінальності погляду на неї художника та майстерності його техніки, зробила його головним в особливій групі в середовищі французьких живописців — групи так званих «неогреків».

Жан-Леон Жером, Публічна молитва

Написана ним в 1855 році картина «Вік Августа», з фігурами в натуральну величину, може бути розглянута тільки як невдала екскурсія до історичного живопису. Незрівнянно більший успіх мали «Російські солдати-піснярі» — сцена, яка була написана за етюдами, зробленими під час поїздки Жерома в 1854 році через Росію в Молдавію. Ще чудовіші його високо драматична «Дуель після маскараду» (1857 рік, знаходиться у герцога Омальського; повторення — в Кушелевській галереї Імператорської академії мистецтв) з'явилися після поїздки художника на береги Нілу «Єгипетські рекрути, під конвоєм албанських солдатів в пустелі» (1861 рік). Розділяючи таким чином свою діяльність між Сходом, Заходом і класичною давниною, Жан-Леон Жером був відомішим завдяки останній. З неі почерпнуті сюжети для його всесвітньо відомих картин: «Вбивство Цезаря», «Гладіатори в цирку вітають імператора Вітелло», «Фрина перед аеропагом», «Клеопатра у Цезаря» та деяких інших. Підсиливши цими роботами свою вже і без того гучну популярність, Жером звернувся на деякий час знову до побуту сучасного Сходу і написав картини: «Перевіз бранця по Нілу»(1863 рік), «Турецький м'ясник в Єрусалимі», «Алмія», «Робітники на молитві»(1865 рік), «Арнаути, які грають в шахи»(1867 рік), іноді він брався за теми з французької історії, такі як, наприклад, «Людовік XIV та Мольєр» (1863 рік), «Прийом сіамського посольства Наполеоном» (1865 рік). Починаючи з 1870-х років, творча здатність Жана-Леона Жерома помітно слабшає, за цей період можна назвати лише три його твори, які цілком гідні набутої ним репутації: «Фрідріх великий» (1874 рік), «Сірий кардинал» (1874 рік) і «Мусульманський чернець біля дверей мечеті» (1876 рік).

Жан-Леон Жером, Сірий кардинал, 1873 рік

У всіх східних жанрах знаменитого художника вражає витончена та сумлінна передача клімату, місцевості, народних типів і найменших подробиць побутової обстановки, вивчених ним при неодноразовому відвіданні Єгипту та Палестини, навпроти того, у його картинах класичної давнини ми бачимо не стільки греків та римлян, скільки людей новітнього часу, а саме: французів та француженок, які розігрують пікантні сцени в античних костюмах і серед античних аксесуарів. Малюнок Жерома — завжди бездоганно-правильний і вироблений у всіх подробицях, особливо майстерно художник володіє освітленням. Останнім часом він пробував свої сили в скульптурі. В 1878 році відвідувачі Паризької всесвітньої виставки зупиняли свою увагу на двох виліплених ним групах: «Гладіатор» і «Анакреон з Бахусом й Амуром».

Жан-Леон Жером помер 10 січня 1904 року.

Скульптури Жерома[ред.ред. код]

Анакреон з Амуром та Бахусом дітьми.

Джерела[ред.ред. код]

Жером, Жан-Леон // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — Санкт-Петербург: 1890—1907.

  • Gerald M. Ackerman: Jean-Léon Gérôme. Monographie révisée, catalogue raisonné mis a jour. ACR, Courbevoie 2000, ISBN 2-86770-137-6.
  • Gerald M. Ackerman: Jean-Léon Gérôme (1824–1904). Sa vie et son oeuvre. ACR, Courbevoie 1997, ISBN 2-86770-100-7.
  • Alexandra Hein: Zwischen Dokumentation und Illusion. Die Orientmotive im Werk von Jean-Léon Gérôme. 2 Bände, Frankfurt am Main 1996.
  • Helene B. Weinberg: The American pupils of Jean-Léon Gérôme. Amon-Carter-Museum, Fort Worth, Texas 1984, ISBN 0-88360-049-8.

Посилання[ред.ред. код]


Див. також[ред.ред. код]