Жан-Луї Прево

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Жан-Луї Прево (фр. Jean-Louis Prévost, * 12 травня 1838; † 12 вересня 1927) — швейцарський (м. Женева) невропатолог та фізіолог.

Освіта[ред.ред. код]

Жан-Луї Прево навчався в Цюріху, Берліні та Відні. В 1864 році проходив навчання в інтернатурі під керівництвом Альфреда Вульпіана (1826–1887). Після здобуття диплома лікаря в 1868 році в Парижі він повертається до Женеви та починає працювати в лабораторії Августуса Валлера (1816–1870). В 1876 Жан-Луї Прево присуджено звання професора терапії в Університеті Женеви, а в 1897 стає наступником Моріца Шиффа (1823–1896) та обіймає посаду професора фізіології, на якій перебуває до кінця 1913 року.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Наукова діяльність Прево пов'язана з нейрофізіологією, в галузі якої він опублікував більше 60 книг та оригінальних стетй. Ще будучи студентом, Прево працював з Jules Cotard (1840–1887) в проекті з вивчення розм'якшення головного мозку (енцефаломаляція) та був співавтором в публікації результатів цієї роботи: Etudes physiologiques et pathologiques sur le ramollissment cérébral. Разом з Jacques-Louis Reverdin (1848–1929) та Constant-Edouard Picot (1844–1931) Прево був співзасновником рецензованого журанлу "Revue médicale de la Suisse".

Учні[ред.ред. код]

  • Joseph Jules Dejerine (1849–1917) — французький невролог
  • Paul Charles Dubois (1848–1918) — швейцарський невропатолог

Епонім[ред.ред. код]

Симптом Прево або Déviation conjuguée був вперше описано науковцем в 1868 році в його докторській дисертації.[1]

Посилання[ред.ред. код]

  1. De la déviation conjugée des yeux et de la rotation de la tête dans certains cas d'hémiplégie. Dissertation. Paris, 1868.